Сторінка
2

Спотові ринки біржових товарів як основа ф'ючерсної торгівлі в Україні

Поширеною є думка, що створення організованого біржового ринку, підвищення ефективності біржової торгівлі в сучасних економічних умовах неможливі без державного регулювання. Зважаючи на це, видається за доцільне, щоб сформульовані вимоги до сучасних товарних бірж були враховані та послідовно й жорстко втілені в певні регулятивні та наглядові процедури.

У межах державного регулювання діяльності товарних бірж на нашу думку особливу увагу слід приділяти питанням сприяння концентрації попиту та пропозиції на біржах шляхом ліцензування й законодавчого обмеження кола біржових товарів та завдяки організаційній концентрації регулятивних і наглядових процедур.

Однак і самі товарні біржі повинні докладати певних зусиль щодо подальшого підвищення рівня якості біржової торгівлі: брати участь у навчанні брокерів, підготовці необхідної інформації для наступного її поширення в засобах масової інформації, розширювати спектр послуг, які біржа надає клієнтам [5], удосконалювати засоби котирування цін з метою сприяння виявленню реальних цін на ринках.

Сприяння уряду вирішенню завдань забезпечення концентрації попиту та пропозиції на біржах, а отже, й створення умов для об'єктивного (ринкового) ціноутворення є, на нашу думку, неможливим без скорочення кількості бірж, тим більше, що з майже 600 зареєстрованих в Україні бірж лише незначна їх кількість функціонує повноцінно. У цьому зв'язку декому видається доцільним запровадження ліцензування діяльності як товарних бірж, так і біржових посередників. Головними ж критеріями такого ліцензування можуть стати економічна ефективність (розмір зборів і комісії, доступність технології для учасників), прозорість проведення торгів, максимальне використання електронних торгів і документообігу, гарантії біржі щодо виконання зобов'язань. На нашу думку, товарними біржами має здійснюватися ведення торгівлі з дотриманням ними наступних умов:

- значення основних показників ефективності біржової діяльності (обсяги біржового товарообігу, кількість членів і брокерів біржі, регулярність укладання угод і їхня кількість, ліквідність продажів) є оптимальними;

- положення "Статуту" біржі і "Правил" біржової торгівлі відповідають вимогам чинного законодавства;

- немає порушень з боку біржі та брокерів "Статуту" біржі, "Правил" біржової торгівлі і біржового арбітражу, Закону України "Про товарну біржу", інших законодавчих і нормативних актів, що регламентують їхню діяльність;

- біржа має всі необхідні умови для проведення публічних торгів (місткий, спеціально обладнаний торговий зал, електронне інформаційне табло, технічні засоби зв'язку);

- на біржі працюють фахівці;

- біржа вчасно й у повному обсязі надає необхідну інформацію контролюючому органу.

Суттєво скоротити кількість товарних бірж шляхом їхньої переорієнтації на інші організаційно-правові напрями діяльності можна за умови включення до Закону України "Про товарну біржу" статті "Біржовий товар". У цій статті має міститися норма, яка визначає необхідність ведення торгівлі на біржі оптовими партіями однорідного товару і за стандартизованими контрактами. Поява такої норми в законі, що регламентує діяльність товарних бірж в Україні, посприяє закриттю бірж, які займаються торгівлею рухомим і нерухомим майном (фактично виконуючи роль нотаріату), автотранспортом та іншими небіржовими товарами. Досвід російських бірж показує, що для торгівлі такими товарами в інфраструктурі бірж створюються спеціальні торгові доми або ж самі біржі перетворюються на такі підрозділи.

Видається логічним, аби регулятивні та наглядові процедури щодо біржової торгівлі здійснювалися не кількома державними структурами (як це має місце нині), а єдиною організацією - "Державною комісією з товарних бірж" утвореною на зразок державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. На державну комісію з товарних бірж мають покладатися функції регулювання діяльності товарних бірж, які полягають у наступному:

- ліцензування діяльності товарних бірж і біржових посередників;

- контроль за дотриманням біржового законодавства товарними біржами і брокерами;

- розробка методичних рекомендацій з питань біржової діяльності (біржові правила, контракти й ін.);

- узагальнення практики біржової діяльності, вироблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства про товарні біржі;

- участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів для біржової діяльності.

Державна комісія з товарних бірж, як і державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, має створюватися за моноцентричною ознакою (тобто, окрім головного відділення, треба створити територіальні відділення в тих обласних центрах України, де зосереджена біржова торгівля). Одним з головних завдань діяльності державної комісії з товарних бірж може стати й підвищення рівня їхньої спеціалізації. Напрямок діяльності обирається кожною товарною біржею самостійно, але лише державна комісія з товарних бірж може офіційно визначати тип біржі - універсальна чи спеціалізована за певним товаром - і встановлювати відповідний статус товарної біржі. Так, наприклад, не можна визнавати біржу аграрною тільки тому, що частка угод із сільськогосподарською продукцією складає 2-5% у загальному обсязі біржового товарообігу. Спеціалізованою ж можна вважати біржу за умови, що на ній укладається 20% і більше угод з профілюючого товару в загальному обсязі біржового товарообігу. Надалі в міру розвитку біржової торгівлі цей показник може зростати.