Сторінка
3
Турки відновили укріплення, що зруйнувалися внаслідок воєнних дій. Загалом нічого нового не побудували. Протягом 27 років турки володіли Поділлям.
У Кам’янецькому замку був розташований турецький гарнізон, внаслідок чого фортецю і міст стали називати «турецькими».
У 1711 року у замку побував цар Російської імперії Петро І.
Від 1793 року Поділля перебуває під Російською імперією. Проте в той час до неї була приєднана Бессарабія, а це означає, що Кам’янець перестає бути прикордонною зоною, а відтак втрачає своє стратегічно фортифікаційне значення.
Сатанів
Перша згадка про Сатанів датується 1404 роком. Проте розвиток міста постійно гальмувався через регулярні напади татар. Які спустошували усе, де бували. Тому для захисту від бусурманів власники міста звели замок. Та набіги татар від цього не припинилися.
Замок був зведений в ХІV столітті на височезному березі ріки Збруч. У ХV ст. відбулася його цілковита реконструкція, яку часто історики називають датою будівництва. Через сто років замок зазнав ще одної масштабної перебудова, внаслідок чого став п’ятикутним з п’ятигранними баштами.
Площа у замку становила 1,5 гектара. У 1917 році була чергова навала татар, які пограбували місто, та забрали багатьох людей в полон.
Під час національно-визвольної війни війська Богдана Хмельницького побували під мурами замку, захопили місто Сатанів. У цьому їм допомогло місцева населення.
У 1651 році для Сатанова починається дуже складний період. Він по черзі переходить у власність турків, потім – до поляків і навпаки. У 1976 році турецький султан знищував усі міста, що були на Поділлі. Жителя Сатанова захищалися з усіх сил з-за мурів замку. Проте турки таки здобули місто і вбили близько чотирьох тисяч людей. Відтоді місто вже три роки належить туркам, проте Польща таки повертає собі Поділля, а з ним і Сатанів.
Замок у Сатанові відвідав російським цар Петро. Він проживав у маленькому будиночку біля замку. На згадку про це на ньому встановили російський герб.
У 1720-1724 роках власником замку бува Адам Синявський. Він провід реконструкцію. Існували дві лінії стін: внутрішні та зовнішні, між якими був викопаний ще один оборонний рів.
Замок був п’ятикутної форми. Розташовувався на площі близько півтора гектара. На кожному куті була добудована башта. Вони лише одним кутом були поєднані зі стінами замку, а інші – виходили за межі.
Найбільша загроза для фортеці настала у ХХ ст. Тоді влада міста Сатанова вирішила, що замок загрожує людському життю і його потрібно зруйнувати. Проте небайдужі до історичних будівель люди домоглися скасувати цього рішення.
Завантажити реферат