Сторінка
2

Проблеми суспільства і людини у філософії просвітителів

Руссо колись сказав , що треба вибирати або ти стаєш людиною зобов’язаною ( homme a prejudges ) або людиною парадоксів ( homme a paradoxes ) . Cаме він вибрав парадокс в цей час . Подібний вибір зробили більшість філософів Про- світнитва , які не лякались парадлоксів . Щоправда , багато нинішніх парадоксів , завтра перетворюються якщо не на забо- бони , то на труїзми . Але по сьогоднішній день так і зали- шились парадоксами .

Життя Вольтера . Франсуа-Марі Аруа ( 1654-1778 ) змінив за анаграмою свою імя на Вольтера , і під цим іменем увійшов у історію . Літні сезони 1726-1724 р. Вольтер провів в Англії . Звідси він повернувся іншою людиною і філософом та борцем Просвітництва . Вольтер розгорнув бурхливу філософську , наукову-поетичну , публіцистичну діяльність . Його думки мали в своєму розпорядженні одне з найбільш блискучих пер , які коли-небуть знала філософська література . Протягом лише декількох років він зумів прищепити країні ідеї Просвітництва , а для себе здобути маєток і світову славу . Коли суперечки із співвідчизниками змусили його залишити країну , він оселився в Берліні 1750-1757 р. де жив при дворі Фрідріха другого , згодом 1760 р. оселився у Швейцарії , в своєму замку Ферней , звідки керував Просвітницьким рухом усієї Європи. Вождем цього руху він залишився і до кінця своїх днів , а після смерті став його символом .

Був час коли Вольтер вірив , що дасть розв’язок мета- фізичних проблем , яле 1870 р. старцем , змученим та розчарованим , як сам писав повернувся до емпіричної філософії , як блудний до вбогого , але чесного батька . Його розуму були притамані не стільки оригінальність , скільки непересічність , кмітливість . Його діяльність була водночас і гуманітарною і деструктивною . Тоді як одні вважають його втіленням дияволу, а для інших він був улюбленцем , най- більшим добродієм людства . Найтиповіші гасла Про- світництва проявлялися в гаслах Вольтера це були розум , природа та людство . Усі три мали потенційну загостреність “розум“ був гаслом проти одкровеня , “ природа “ – проти надприродніх вчинків , “ людство “ прикладом як найвища етична ціль .