Сторінка
2

Значення і функції філософії

між собою, із соціальними й культурними факторами та структурою особистості. Вона досліджує моральне й естетичне ставлення людини до дійсності;

• інтегруюча (інтегративна): показує, що філософія робить узагальнення з висновків часткових (спеціальних, "конкретних") наук, пов'язуючи їх з постановкою й розв'язанням корінних світоглядних проблем; тим самим філософія сприяє створенню цілісної системи наукового знання, елементи якої (окремі науки, галузі, розділи) між собою не пов'язані. При цьому філософія не підміняє конкретних наук, не претендує на розв'язання "своїми методами" їх проблем.

Підсумовуючи, необхідно наголосити, що у філософії відображається не лише вчорашнє й сьогоднішнє. Вона конструює й майбутнє, формуючи принципово нові ідеї, світоглядні ідеали. В галузі конкретно-історичного життя вона здійснює інтеграцію різних форм людського досвіду.

Нині, коли інтереси людства потребують планетарного підходу до розв'язання світових проблем, філософія має інтегрувати основні досягнення й цінності людської культури. Це може здійснюватися лише на основі універсального мислення, на яке спроможна тільки філософія. Ось чому без філософії не обійтись людині, яка мислить, творить, відповідає за майбутнє нашої планети. Список використаної літератури

1. Алексеев П., Панин А, Философия: Учебник. — М., 1998.

2. Блинников Л. В. Великие философы. — М., 1998.

3. Введение в философию: Учеб. для вузов. В 2 ч. — М., 1989.

4. Вступ до філософії у конспектному вигляді. — К., 1995.

5. Вчитель і світогляд / За ред. С. П. Щерби. — Житомир, 1996.

6. Горак Г. І. Філософія: Курс лекцій. — К., 1997.

7. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях великих философов. — М., 1979.

8. Давыдова Л. А. О мировоззренческой природе философского знания // Вопр. философии. — 1988. — № 2.

9. Енгельс Ф. Людвіг Фейербах і кінець класичної німецької філософії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 21.

10. Ильенков Э. В. Философия и культура. — М., 1991.

11. Кувакин В. А. Что такое философия? Сущность, закономерности развития и принципы разработки. — М., 1989.

12. Ленін В. І. Філософські зошити. Повне зібрання творів — Т. 29.

13. Мамардашвили М. Как я понимаю философию? — М., 1990.

14. Нестеренко В. Г. Вступ до філософії і онтологія людини. — К., 1995.

15. Ойзерман Т. Н. Проблемы историко-философской науки. — 2-е изд. — М., 1982.

16. Ортега-и-Гассет. Что такое философия? — М., 1991.

17. Сагатовский В. И. Вселенная философа. — М., 1972.

18. Туровский М., Туровская С. Предмет философии // Философские науки. — 1990. — № 5.

19. Філософія'. Підруч. для вузів. — К., 1995.

20. Філософія'. Курс лекцій. — К., 1994.

21. Філософія'. Короткий виклад / За ред. С. П. Щерби. — Житомир: Льо-нок, 2000.

22. Філософія // За ред. С. П. Щерби. — Київ: Кондор, 2003.

23. Франкфорт Г., Уилсон Ж., Якобсен Т. В преддверии философии. Духовные искания древнего человека: Пер. с англ. — М., 1984.

24. Философская энциклопедия: В 5 т. — М., 1960—1970.

25. Философский энциклопедический словарь. — М., 1983.