Сторінка
1
Філософія завжди відігравала важливу роль у житті людини, визначенні її статусу, формуванні світогляду, виробленні життєвої стратегії. Значення філософії значно збільшилося у XX столітті, яке не має собі рівних за масштабами й ґрунтовністю перетворень. Ця наука відіграватиме ще більшу роль у XXI столітті, яке й далі роздирають глобальні проблеми. В їх осмисленні й вирішенні філософії належить першорядне місце. Тому XXI століття стане століттям філософії.
Розвиваючись стрімкими темпами, суспільство сьогодні часто змінює уклад свого життя. Ці зміни зачіпають усі сфери життя та діяльності як суспільства, так і кожної людини зокрема. І хоч би якими різними були інтереси та цілі людей, на перше місце все ж має вийти те, що об'єднує їх (спільна доля, загальнолюдські цінності та ідеали). Все це має бути добре осмислене й зайняти чільне місце, стати керівництвом до дії при плануванні майбутнього. Кожен повинен зробити свій внесок у розв'язання сучасних глобальних проблем. Для цього необхідно виявляти, розвивати й реалізовувати свої здібності.
Процес становлення й розвитку нашої держави потребує підготовки висококваліфікованих фахівців, які в будь-якій сфері життя могли б виявити неабиякі знання, здібності, таланти. Тому кожному з нас необхідно розумно ставитися до розв'язання нагальних проблем, керуватися виваженими, конкретними й обґрунтованими рішеннями, вміти терпимо ставитися до позиції іншого.
Проте потрібно знати, що здатність до ефективного раціонального мислення не з'являється сама собою. Для цього необхідна велика й копітка робота з освоєння знань, які нагромадило людство, і насамперед досягнень філософської культури. Без їх освоєння особа користуватиметься лише буденним мисленням, уявленнями, які не проникають у суть речей, а охоплюють їх лише поверхово. Такий спосіб мислення не дасть їй змоги правильно сформувати свої життєві позиції, ідеали, цінності. Шлях до розумного мислення лежить лише через опанування філософії, яка допомагає сягнути глибин людського буття з його складністю й суперечностями. Філософія передбачає й критичне ставлення до дійсності, і насамперед до того, що відживає. Ця наука займається пошуком нового в самій реальності, її суперечностях, напрямах та способах розвитку. Вона спрямовує свій пошук у русло перетворення реальності, практики, яка є засобом розв'язання філософських проблем і виявом могутності людського розуму.
Автори посібника поставили перед собою мету допомогти тим, хто вивчає філософію, в доступній формі сформувати уявлення про її проблематику, засоби й методи, поняття й категорії, що допомогло б самостійно орієнтуватися в проблемах сучасності.
Автори не дають готових істин, а показують різні підходи до вирішення тих чи інших питань і запрошують читача до участі в їх розв'язанні. Вони виходять з того, що, беручи в цьому участь, читач сам навчиться розумно мислити. Саме тому зроблено спробу формувати філософське (розумне) мислення — уміння оперувати поняттями, висувати й обґрунтовувати нові думки, критикувати хибні судження, відділяти суттєве від другорядного, розкривати взаємозв'язки між явищами, виявляти й аналізувати протиріччя, бачити все в постійній зміні та розвитку.
У вирішенні цих питань ставиться акцент на:
• науковості й об'єктивності, усуненні зайвих ідеологічних моментів;
• відкритості до світової філософської думки, відмови від духу конфронтації, заміні його духом діалогу, осмисленні й засвоєнні найкращого, що міститься в цій думці;
• посиленні проблемного характеру навчання, вдосконаленні логічної структури курсу;
• стимулюванні самостійного мислення студентів; відмові від нав'язування якихось "істин в останній інстанції".
Все це дасть змогу зробити належний аналіз тих змін, які відбуваються в нашому суспільстві й світі загалом.
У другій частині навчального посібника розглядаються основні проблеми власне філософії — проблеми буття та його різновиди; проблеми розвитку природи, людини, її свідомості; можливості, форми і методи пізнання світу.
У посібнику наскрізною є думка про те, що жодна з філософських концепцій, у тому числі й марксистська, не може претендувати на абсолютну істину. Філософський монізм і монополізм тут не збігаються. Основою, яка може об'єднати всі напрями в філософії, можуть бути лише загальнолюдські цінності. Саме вони визначають, наскільки та чи інша філософська система, школа відповідають насущним проблемам сучасності.
Наголошується, що філософія — це особлива галузь знань. її особливий статус проявляється в своєрідному стилі. Вона впливає не лише на інтелект, а й на емоції людини, на весь спектр її духовних здібностей, має свої способи обґрунтування й доказовості.
Для того щоб осягнути філософські проблеми, студентам потрібно опанувати необхідні першоджерела, систематично готуватись до семінарських занять, дискусій тощо.
Філософія (від грецьк. fileo — люблю і shofia — мудрість) — це загальносвітоглядна теорія. Об'єктом її пізнання є взаємовідношення людини і світу, причому людина і світ розглядаються у своїх найзагальніших (гранично загальних) і найсуттєвіших характеристиках. Предметом філософії є відношення "мислення — буття". Філософія є одночасно й системою знань (тобто впорядкованою і цілісною їх сукупністю), і пошуком вирішення корінних світоглядних питань, бо вони невичерпні й остаточно відповісти на них неможливо. На це вказує й саме слово "філософія" — не просто "мудрість" як завершене, "готове" знання, а "любов до мудрості", постійне прагнення до цілковитого розуміння сутності світу і сутності самої людини.
Завантажити реферат