Сторінка
12

Суть бюджетної системи, державні доходи та витрати, податки, дефіцит бюджету та державний борг України

Законопроект визначає механізм реструктури­зації та списання заборгованості, який реалізуєть­ся таким чином. Після набрання чинності відпові­дним законом про реструктуризацію заборгованості підприємства в тримісячний термін приймають рішення щодо реструктуризації заборгованості та в тижневий термін з дня прийняття цього рішення письмово повідомляють про це в податковий орган, де обмінюються. Податковий орган зобов'язаний зареєструвати у двотижневий строк з дня отриман­ня повідомлення щодо прийняття рішення про ре­структуризацію податкової заборгованості та відкри­ти облікову картку реструктурованої податкової заборгованості. Якщо зазначене повідомлення має помилки в розрахунках або описки, відповідний податковий орган зобов'язаний самостійно їх вип­равити та в двотижневий строк з дня його отри­мання повідомити про такі виправлення та про реє­страцію повідомлення платника податку.

У той же час законопроект передбачає санкції не тільки до підприємств, які порушують умови договору про реструктуризацію боргів, але й до їх керівників. Зокрема, несплата реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців підприємством є підставою для розірвання кон­тракту з керівником такого підприємства в разі наявності його вини.

Що стосується списання заборгованості, то спи­санню підлягає лише та безнадійна заборгованість підприємств, яка попередньо була реструктуризо-вана у порядку, визначеному цим Законом.

Дія цього Закону не поширюється на нерези­дентів, які є платниками податків і зборів згідно із законодавством України. Підприємства, уста­нови, організації незалежно зід форм власності, які мають заборгованість перед бюджетами, не мають права проводити уступки вимог іншим особам у частині згідно з цим Законом.

Це вже другий законопроект з цього питання, який знаходиться на розгляді у ВР України. Мож­на сподіватися, що найближчого часу проблема реструктуризації та списання боргів буде виріше­на, що надасть можливість багатьом підприємствам нормально функціонувати.

Необхідно звернути увагу на те, що питання управління внутрішнім державним боргом відносяться до ком­петенції Міністерства фінансів України. Національний банк України, виконує лише операції, по­в'язані з розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними.

Слід також звернути увагу на те, що до складу державного внутрішнього боргу України входять позичання Уряду України і позичання, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансу­вання загальнодержавних програм. У зв'язку з цим, склад Державного боргу

потребує значних уточнень. Так, до нього не можуть бути віднесені боргові зобов'язання за депозитними сертифікатами Національного бан­ку України, заборгованість за державними плате­жами та інші види заборгованості, які відповідно до чинного законодавства не віднесені до складу державного внутрішнього боргу.

Щодо об'єктивності оцінки рівня боргової без­пеки України лише на підставі одного показника (відношення зовнішнього боргу до ВВП), то вва­жаємо за необхідне зауважити таке. Керуючись міжнародними методами, регулювання зовнішньої заборгованості країни здійснюється з точки зору економічного розвитку держави в співставленні із основними макроекономічними показниками. За методикою Світового банку для визначення об­тяжливості зовнішнього боргу та віднесення краї­ни до категорії з високим рівнем зовнішньої за­боргованості (країни з надмірною та помірною заборгованістю) або категорії з незначною забор­гованістю використовується, як мінімум, чотири ключових показники (одним з яких є валовий борг у відсотках до ВВП), при цьому критерієм відне­сення країни до відповідної категорії є переви­щення трьома з них критичних рівнів, визначених для відповідної категорії.

Вислів про те, що «час від часу анулюється заборгованість перед Національним банком Ук­раїни» у контексті заборгованості за облігаціями внутрішньої державної позик не відповідає дійсності. Так була проведена заміна облігацій попередніх випусків, утримувачем яких був Національний банк України. Подальші «анулювання» не проводились.

Не відповідає також дійсності висновок про те, що Державний бюджет жодного разу не зво­дився без дефіциту. Державний бюджет України 2000 року був бездефіцитним.

Висновки.

Уряд декларує, що проект бюджету на 2005 рік має соціальне спрямування, але необхідно зазначити, що в ньому немає чіткого вирішення питань щодо прожиткового мінімуму, він не відповідає потребам фінансування соціальної сфери, пенсійних виплат, до­помоги малозабезпеченим. Становище погіршується невід­повідністю співвідношення курсу долару до гривні, заниженням рівня інфляції. Передбачене підвищення заробітної плати вчите­лям на 25% за рахунок інфляції реально становитиме 10-15%. Ви­трати на охорону здоров'я також розглядаються як звичайна вит­ратна стаття, а не як інвестиції в людину. Разом з тим від низьких заробітної плати та пенсій страждають не лише конкретні люди. Незрівнянно більший збиток несе економіка в цілому, оскільки результатом такої політики стає падіння внутрішнього платоспро­можного попиту як фактору нарощення обсягів виробництва.

Повертаючись до переліку законів України, дія окремих поло­жень яких зупиняється згідно зі статтею 55 проекту бюджету, не­обхідно відзначити, що в ньому налічується понад десять законів, які мають безпосереднє відношення до рівня соціального забезпе­чення багатьох категорій населення. Серед них Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про освіту», стаття 57 «Гарантії держави педагогічним, науково-педа­гогічним працівникам та іншим категоріям працівників закладів освіти», Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», стаття 30 «Соціальні га­рантії працівників бібліотек» тощо. З огляду на це занадто мало надій на реалістичність твердження уряду про соціальні аспекти як ключовий пріоритет державного бюджету на 2005 рік.