Сторінка
11

Суть бюджетної системи, державні доходи та витрати, податки, дефіцит бюджету та державний борг України

Державний борг має економічно обгрунтовані межі. Величина боргу характеризує стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, тобто податки, можна стверджувати, що величина боргу - це взяті авансом у населення податки.

В Україні в 1992 році прийнято Закон “Про державний внутрішній борг України”, яким визначено, що державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов’язання уряду України в грошовій формі.

Державний внутрішній борг гарантується всім майном , що перебуває у загальнодержавній власності.

Обслуговування боргу – це комплекс заходів держави з погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик. Погашення позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів. В окремих випадках держава вдається до рефінансування державного боргу, тобто погашення заборгованності шляхом випуску нових позик.

Обслуговування державного внутрішнього боргу України здійснює Міністерство фінансів України через банківську систему України шляхом проведення операцій з розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їхнього погашення і виплати доходу за ними у вигляді процентів в іншій формі.

Видатки по обслуговуванню державного боргу, наприклад, за 1998 рік становили 1981,6 млн.грн. (2,8 відсотка до ВВП) або 9,6 відсотка від загальної суми видатків, у тому числі на обслуговування зовнішнього державного боргу витрачено 515,5 млн.грн. (0,7відсотка до ВВП) або 2,5 відсотка – відповідно.

Станом на жовтень 1998 р. до складу зовнішнього боргу України входили:

1. позики МВФ:

¨ 2,431 млрд.доларів США фактично отримано коштів Системної трансформаційної позики (STF), “Стенд-бай-97”;

¨ 2,226 млрд.доларів США позика EFF (Механізм розширенного фінансування) із якої фактично отримано 257 млрд.доларів США.

2. позики МБРР.

Загальний обсяг коштів за підписаними угодами складає 2,588 млрд. доларів США, з них 1,491 млрд. доларів США фактично отримано.

Граничні розміри державного внутрішнього боргу України, його структура, джерела і строки погашення встановлює Верховна Рада України одночасно із затвердженням державного бюджету України на наступний рік.

Основними джерелами ресурсів бюджету є податки, збори та інші надходження. У 1998 році держава через податки мобілізувала в своє розпорядження 54,5% загальних доходів бюджету. По відношенню до фонду оплати праці сума сплачених податків перевищує 45%.

Підприємницькі структури різних форм власності мають внести до бюджету 23% доходів бюджету і 28% одержаного прибутку. Наведені дані свідчать, що основну масу доходів бюджету забезпечують фізичні особи, тобто населення.

У країні, де не тільки платники податків є борж­никами, але й на державному бюджеті важким тягарем висять внутрішній і зовнішній борг, пи­тання реструктуризації є головними. Верховна Рада України прийняла вже багато законів про ре­структуризацію боргів щодо підприємств, які ма­ють стратегічне значення, а також Закон України «Про реструктуризацію державного боргу». Але у зв'язку з поширеною практикою списання та ре­структуризації заборгованості підприємств, вра­ховуючи низьку ефективність таких дій для струк­турної перебудови підприємств, а також часті зловживання при їх проведенні, з'явилася не­обхідність у прийнятті законопроекту, який би врегулював порядок та умови списання реструк­туризації заборгованості підприємств перед бюд­жетами та державними цільовими фондами.

У Верховну Раду України поступив проект За­кону України «Про порядок та умови списання і реструктуризації заборгованості підприємств пе­ред бюджетами і державними цільовими фонда­ми», який буде регулювати ці питання. Дія Закону спрямовуватиметься на списання та реструктури­зацію податків і зборів, до яких належать:

— ПДВ (крім податку на додану вартість із то­варів, що імпортуються);

— податок на прибуток підприємств;

— плата за землю;

— збір до Державного інноваційного фонду;

— збір за спеціальне використання природних ресурсів;

— збір на соціальний захист населення;

— суми, пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих відповідно до законодавства України на заборгованість зі сплати обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України і Фонду соціально­го страхування України.

З метою обмеження лобіювання законів, що стосуються реструктуризації та списання заборгованості, законопроектом передбачено, що єдиною підставою для прийняття таких законів України є подання за­конопроекту, що, в свою чергу, розробляється і по­дається КМУ на розгляд Верховної Ради за два місяці до початку нового бюджетного року і розглядається разом із проектом державного бюджету України. Та­кий Закон може прийматися щодо всіх підприємств однієї галузі, незалежно від форм власності, або щодо одного окремого підприємства, продукція якого виз­начена стратегічно важливою для держави.

Законопроект визначає обов'язкові умови прове­дення реструктуризації та списання заборгованості підприємств. Ці умови спрямовані на посилення фінан­сової дисципліни підприємств, до них відносяться:

— своєчасна сплата поточних платежів до бюд­жетів та державних цільових фондів протягом ос­таннього фінансового року;

— збитковість підприємств викликана втручан­ням держави у його господарську діяльність;

— реструктуризація чи списання заборгованості щодо певних підприємств проводиться вперше;

— строк нагромадження у підприємства забор­гованості перед бюджетами та державними фон­дами не перевищує три роки.

Реструктуризація проводиться шляхом роз­строчення сплати заборгованості строком на 24, 48, 60 місяців зі сплатою рівними частками до 15 числа кожного місяця. Сплата починається з пер­шого числа року, визначеного відповідним зако­ном про реструктуризацію заборгованості підприєм­ства. При цьому реструктурована податкова заборгованість не підлягає індексації, на неї не мо­жуть нараховуватися проценти за податковим кре­дитом та пеня, застосовуватися штрафні та фінан­сові санкції, передбачені законодавством України. Також строки позовної давності, які визначають­ся цивільним законодавством України, не поши­рюються на вимоги, що випливають зі сплати рес­труктурованої податкової заборгованості.

Законопроект також передбачає проведення взаємозаліку між підприємствами та відповідни­ми бюджетами і державними цільовими фондами у порядку, встановленому КМУ. Взаємозалік цієї заборгованості провадиться у двомісячний строк з дня набрання чинності відповідним законом про реструктуризацію заборгованості підприємства. При цьому реструктуризації підлягає податкова забор­гованість платників податку, яка залишилася після проведення такого взаємозаліку.