Сторінка
3

Філософський аналіз якості вищої освіти

Степенко Г.В. та Корсак К.В. пропонують вирізняти «якість задуму» та «якість відповідності», а щодо якості освіти розрізняють: (1) якість з дидактичної та/або педагогічної точки зору: такі проблеми, як ефективність навчання та викладання, гнучкість у навчанні, компенсаційні програми. Якість освіти розглядається як оптимізація процесів навчання та викладання; (2) якість з (макро-)економічної точки зору: питання повернення інвестицій у навчання та підготовку (також компаніями), ефект та ціна розміру класу. Якість освіти розглядається як оптимізація вартості навчання та підготовки; (3) якість з соціальної або соціологічної точки зору: забезпечення однакових можливостей для різних груп населення. Якість освіти розглядається, як оптимізація відповідності освіти до соціальних вимог; (4) якість з точки зору клієнта: здатність шкіл та провайдерів навчання відповідати конкретним вимогам клієнтів (студентів, учнів, батьків, роботодавців), та надавати необхідне навчання та підготовку. Якість освіти розглядається як оптимізація вимог; (4) якість з точки зору менеджменту: ефективні школи та методи Менеджменту Загальної Якості в навчальних закладах. Якість розглядається як оптимізація організації та процесу навчання [18].

Серед інших поширених в літературі трактувань якості освіти зустрічаємо такі: «відповідність навчально-дисциплінарної динаміки формам культурної інституційної практики» [10, c. 45]; інтегральна характеристика системи освіти, що відображає ступінь відповідності реальних освітніх результатів, що досягаються, нормативним вимогам, соціальним і особистісним очікуванням» [2, c.5]; поняття, яке охоплює три важливі складові: якість учбово-методичної бази, якість педагогічних кадрів та професорсько-викладацького складу, якість об'єкта навчання (рівень підготовки фахівців, здатних до ефективної професійної діяльності) [14, c. 201-202]; складна філософська, економічна і соціальна категорія, на основі якої формується освітня політика, що здійснюється керівництвом вищого навчального закладу у відповідності з накресленими цілями і завданнями. Вона включає якість навчальної, виховної, наукової, фінансово-економічної, господарчої, зовнішньої, управлінської діяльності вищих закладів освіти» [16, c. 246] (підкреслено мною - М.К.).

Є.Ю. Владимирська вважає, що «якість освіти» за своїм змістовим наповненням надзвичайно ємне і стосується не лише освіти, а й різних соціокультурних чинників та факторів, поза впливом яких освіта не існує, існувати й розвиватися не може», «це задоволення потреб не так держави і не лише її, а передусім запитів самої людини» [5, c. 108-109]. Саме таке розуміння якості освіти вважаємо найбільш вдалим і таким, що відповідає необхідності поглиблення людиноцентричності* в сучасній вищій освіті України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрущенко Т.В. Соціокультурний вимір освіти. // Вища освіта України. - 2004. - №4 (14), додаток. - С. 47- 48.

2. Болотов В.А. О построении общероссийской системы оценки качества образования // Вопросы образования. - 2005. - №1. - С. 5-10.

3. Борисенков В.П. Стратегия образовательных реформ в России (1985-2005 гг.) // Педагогика. - 2006. - №7. - С. 3-17.

4. Ветрова А.А., Музыченко Р.В. Рейтинговая методика оценки в основе мониторинга и управления качеством образования // Высшее образование сегодня. - 2005. - №7. - С. 8-10.

5. Владимирська Євгенія. Якість освіти як філософія та педагогіка розуміння доцільного// Вища освіта України.- 2006.- №1.- С. 108-113.

6. Воротилов B., Шапоренкова Г. Анализ основных подходов к определению качества образования // Высшее образование в России. - 2006. - №11. - С. 49-51.

7. Елисеева Т., Батурин Б. Качество образования: методологические основания дискуссии // Высшее образование в России. - 2005. - №11. - С. 115-120.

8. Євтодюк А.В. Болонський атрактор сучасної освіти // Вища освіта України. - 2005. - №3, додаток. - С. 47-51.