Сторінка
5
Третій план ми умовно назвемо метафоричним простором і часом. Йдеться про здебільшого метафоричне використання “простору” й “часу”, коли ці слова вживаються не завжди в прямому фізичному значенні, а у переносному, для підсилення образності. Так, коли говорять про соціальний простір або його параметри (відстань, дистанція), то мають на увазі розриви у соціальних рангах людей, їх прибутках, освітніх рівнях тощо. Коли вживається поняття соціального часу, то розуміються різні функції часу у соціокультурному контексті. Самі умови соціального життя вимагають синхронізації активності людей, координації їх діяльності, послідовності дій і процесів, вчасності виконання обов’язків, виміру витрат, диференціювання видів занять (праця, відпочинок, відпустка, свято тощо).1 (1Див. Штомпка Петр. Социология социальных изменений. М., 1996. Ч.1, гл. 3. Временнóе измерение общества: социальное время.) У термінологічних запозиченнях з сфери фізики або з інших наук нема нічого принизливого для гуманітарного знання, всі науки збагачують виражальні засоби за рахунок взаємних запозичень. Вже давно стали звичними вирази “правовий простір”, “економічний простір” і багато інших. Просторово-часова термінологія широко використовується, хоч уже й не цілком метафорично, і у юридичній науці та законодавстві для точного визначення правових наслідків в залежності від місця і часу дії. Так, привід для серйозної розмови про “час у праві”, з виходом на культурні стандарти сприйняття часу, дає, наприклад, формула “строк давності”, що виражається в таких юридичних поняттях:
· позовна давність – строк для захисту порушеного права в суді: загальний строк для громадян складає 3 роки, а для організацій - 1 рік, скорочений строк складає півроку;
· давність виконання обвинувального вироку – термін, після закінчення якого обвинувальний вирок, якщо він не був виконаним, вже не може бути виконаним ( він може складати 3, 5 і 10 років);
· давність притягнення до кримінальної відповідальності – термін, після закінчення якого особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за злочин (3,5,10 років); при цьому враховується і можливість призупинення строку давності в разі скоєння нового злочину;
· необхідна оборона – поняття, що містить і таку складову, як відсутність часу на виклик допомоги з боку правоохоронних органів;
· тимчасова непрацездатність, тимчасова відсутність, тимчасові мешканці, тимчасові працівники тощо – поняття, які також зберігають в собі часовий вимір.
Приводом для обговорення теми “простір у праві” можуть бути численні приклади вживання в правових документах понять, що несуть в собі ознаку “просторовості”: місце проживання, місце виконання обов’язку, місце позбавлення волі, встановлення підсудності з точки зору місця проживання, юрисдикція з точки зору територіальної приналежності.
Наведені плани представленості простору й часу свідчать про їх людський вимір, про те, що сприйняття природи не відокремлене від загальної орієнтації людини в світі, куди відносяться також явища соціального й загальнокультурного порядку.
Література:
Аксёнов Г.П. О причине времени//Вопросы философии. 1996. №1.
Ахундов М.Д. Концепции пространства и времени: истоки, эволюция, перспективы. М., 1982.
Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное явление. Книга вторая. М., 1977.
Грюнбаум А. Происхождение против творения в физической космологии//Вопросы философии. 1995. №2.
Кузнецов М.А. Учение В.И.Вернадского о ноосфере: перспективы развития человечества//Вопросы философии. 1988. №3.
Молчанов Ю.Б. Проблема времени в современной науке. М., 1990.
Пестель Э. За пределами роста. М., 1988.
Рассел, Бертран. Человеческое познание: Его сфера и границы. К., 1997. С.274-356.
Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. М., 1987.
Турсунов А. Мирозданья тугие узлы (Новейшая космология в философской перспективе)//Вопросы философии. 1988. №2.
Хайдеггер М. Основные понятия метафизики//Вопросы философии. 1989. №9, с.134-138.
Швебс Т.И. Идея ноосферы и социальная экология//Вопросы философии.1991. №7.
Шевчук В. Сталий економічний розвиток і збереження довкілля//Сучасність. 1997. №2. С. 51-63.
Інші реферати на тему «Філософія»:
Що означає поняття “естетика”? Що вивчає естетика. Основні поняття естетики
Вимоги до якості вищої освіти в інформаційному суспільстві
Структура та функції філософського знання
Проблема загальності естетичного почуття у трансцендентальній естетиці Канта
Вплив античної культури на творчість європейських митців та філософів