Сторінка
4
У читача може виникнути питання: “А навіщо взагалі існують фондові біржі та ТІС?”
Головним завданням фондових ринків є акумуляція вільних коштів і сприяння перерозподілу капіталу на користь найбільш перспективних підприємств. Фондові біржі та ТІС і є тими ринками, які сумарно складають фондовий ринок. Нажаль, в Україні фондовий ринок ще не повністю виконує цих функцій. На відміну від нормальної ринкової економіки фінансовий і реальний сектори економіки в Україні “досі існують в різних вимірах, по суті ізольовані один від одного і працюють кожен на себе" (виступ Президента України "Україна: підсумки соціально-економічного розвитку та погляд у майбутнє" на науковій конференції 16 листопада 2000 року).
Віддаючи перевагу ціні і якості одного товару перед іншим, населення України вже давно користується ринковими перевагами. При продажу товару товаровиробник в свою чергу отримує необхідні кошти. Для залучення додаткового капіталу підприємство може або отримати банківський кредит або може випустити цінні папери.
Так само, як пересічний громадянин обираючи для себе на ринку товар, що влаштовує його за ціною і якістю, фактично підтримує товаровиробника, професійний учасник, який оперує цінними паперами у організатора торгівлі, фактично намагається обумовити майбутню прибутковість підприємства. Торговці цінними паперами ефективно визначають майбутнє, встановлюючи сьогодні вартість цілого потоку майбутніх прибутків від акціонерної діяльності. Їхні чекання й оцінки виражаються в курсах цінних паперів і фактично управляють інвестиціями. Саме цей взаємозв'язок і взаємозалежність не дозволяють розглядати цінні папери у відриві від реальної економіки. Можливість для підприємства отримати на ринку цінних паперів додатковий капітал визначається ліквідністю цінних паперів цього підприємства.
Визначити справедливу ціну на цінні папери можливо саме на організованому ринку цінних паперів (котирувальну ціну, що формується між попитом і пропозицією, при якій укладається максимальна кількість угод щодо цінних паперів). Наявність організованих ринків у кожному секторі ринку капіталу і є фундаментом ринкової економіки.
Разом з тим, важко уявити собі, що означає фраза “створення ліквідного фондового ринку України”. Хто має “планово” створити цю ліквідність?
Поняття ліквідності можливо пояснити на прикладі.
Для проведення торгів до конкретного організатора торгівлі цінними паперами від учасників надійшли заявки на продаж та заявки на купівлю цінних паперів певного випуску. Останнє зауваження суттєво, оскільки на різні фінансові інструменти, що надають різні права, не може визначатися одна котирувальна ціна. Організатор торгівлі має згрупувати заявки на купівлю та на продаж за ціною на цінні папери і знайти загальну суму цінних паперів, що купуються (колонка 2 табл. 1) або продаються (колонка 4 табл. 1) за кожною ціною. Після цього організатор торгівлі визначає загальну кількість цінних паперів, яку можливо придбати та продати за певною ціною. Фактично, організатор торгівлі визначає графік попиту (колонка 1 табл.1) і графік пропозиції (колонка 5 табл.1). Точка перетину цих графіків і визначає котирувальну ціну. За цією ціною може бути укладено угод стосовно найбільшої кількості цінних паперів (колонка 6 табл.1).
Табл.1
Загальна кількість цінних паперів, яку бажають придбати за ціною (попит) |
Придбати цінні папери в кількості (всього) |
За ціною в гривнях |
Продати цінні папери в кількості (всього) |
Загальна кількість цінних паперів, яку бажають продати за ціною (пропозиція) |
Загальна кількість цінних паперів, на які можливо укладання угоди купівлі– продажу |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
10 |
10 |
Будь–яка>55 | |||
30 |
20 |
55 |
50 |
170 |
30 |
50 |
20 |
54 |
45 |
120 |
50 |
75 |
25 |
53 |
35 |
75 |
75 |
115 |
40 |
52 |
20 |
40 |
40 |
165 |
50 |
51 |
10 |
20 |
20 |
Будь–яка<51 |
10 |
10 |
Метою діяльності організатора торгівлі якраз і є забезпечення можливості укладання максимальної кількості угод щодо цінних паперів. За даними табл.1 можливо визначити поняття “ліквідності цінних паперів”, яке визначає можливість швидко реалізувати цінні папери з мінімальними втратами. В наведеному прикладі цінні папери, напевно, ліквідні, оскільки, придбавши їх за ціною 53 грн., власник має можливість продати їх за ціною від 51 грн. до 55 грн. Взаємозв’язок між котирувальною ціною і ліквідністю забезпечується наявністю попиту і пропозиції цінних паперів у учасників організованого ринку. Нажаль, переважну більшість цінних паперів українських підприємств важко назвати ліквідними. Цим можливо пояснити і невеликий обсяг угод, що укладається у організаторів торгівлі (за перший квартал 2000 року у організаторів торгівлі з акціями укладено угод на суму 716 млн.грн. (2% від сумарної номінальної вартості акцій, випущених в Україні)).