Сторінка
2
Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності. Перелік послуг, які відносяться до побутових визначається КМУ і не може змінюватися протягом бюджетного року, у разі коли СПД має структурні підрозділи, торговий патент на здійснення діяльності придбавається окремо для кожного з них.
Вартість торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг за календарний місяць встановлюється в межах:
- від 60 до 320 гривень на території міста Києва, обласних центрів;
- від 30 до 160 гривень на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування і районних центрів;
- до 80 гривень на території інших населених пунктів .
Термін дії торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг становить 12 календарних місяців. Оплата вартості торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.
Вартість торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними підрозділами у пунктах обміну іноземної валюти встановлюється у фіксованому розмірі 320 гривень за календарний місяць. Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями становить 36 календарних місяців. Оплата вартості торгового патенту здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
Патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними підрозділами. Вартість торгового патенту на здійснення таких операцій встановлюється у фіксованому розмірі (за рік):
- для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 1400 гривень;
- для використання грального столу з кільцем рулетки - 64000 гривень;
- для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) - 48000 гривень за кожний стіл;
- для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, - 2000 гривень за кожний гральний жолоб;
- для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 600 гривень за кожний стіл для більярду;
- для інших видів грального бізнесу, включаючи розиграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці - 2400 гривень за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.
Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце.
Термін дії торгового патенту становить 60 календарних місяців. Оплата вартості торгового патенту проводиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці.
Суб'єкт підприємницької діяльності або його структурні підрозділи мають право зменшувати податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, на вартість придбаних торгових патентів.
Кошти, одержані від продажу торгових патентів, зараховуються до місцевих бюджетів за місцем оплати торгового патенту.
2. Кошторисне фінансування бюджетних установ
Кошторисне фінансування - за його допомогою забезпечується фінансування грошовими коштами установ і організацій невиробничої сфери. Ті установи, які фінансуються за кошторисною формою називаються бюджетними установами.
Державне фінансування інвестицій – з бюджету у відповідності з бюджетною класифікацією видатків, фінансування будівництва включає в себе державні інвестиції на основні об’єкти економічного і соціального розвитку. Фінансування капіталовкладень з бюджету в умовах ринку, на відміну від планової системи мають свої особливості :
- вони не носять постійного характеру,
- держава втручається в процес фінансово-кредитного забезпечення капіталовкладень державних підприємств багаторазовими або одноразовими діями,
Позички з бюджету державним підприємствам - фінансова підтримка державних підприємств у майні, яких частка державної власності більше 50% здійснюється з бюджетних асигнувань на поворотній основі, ці позики надає Міністерство Фінансів України.
Дотації держави - державні дотації застосовуються при фінансуванні планово-збиткових підприємств чи установ, які виробляють необхідну народногосподарську продукцію, і витрати на виробництво якої вище цін реалізації ( вугільна галузь ).
Методи бюджетного фінансування :
· метод єдиного казначейського рахунку. Він використовується для фінансування установ, організацій, підприємств з ДБУ. Це система бюджетних рахунків органів державного казначейства, які відкриті в банку і з яких органами державного казначейства здійснюються платежі,
· метод перерахування бюджетних коштів з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів.
Основною формою планування витрат підрозділів як центрів відповідальності є складання їх кошторисів. Кошторис охоплює всі витрати підрозділу на виробництво продукції (надання послуг) за плановий період незалежно від ступеня її готовності. У підрозділах з коротким виробничим циклом виготовлення продукції кошторис і виробнича собівартість кінцевої продукції за певний період, як правило, збігаються. Якщо виробничий цикл тривалий і змінюються залишки незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду, такої відповідності немає.
Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетних установ – це основний документ, що визначає загальний обсяг цільового надходження і поквартальний розподіл коштів Бюджету України.
Формування єдиного кошторису доходів і видатків здійснюється на підставі лімітної довідки асигнувань з бюджету, яку вищестояща організація надсилає всім підпорядкованим установам у 2-х тижневий термін після затвердження бюджету. Лімітна довідка повинна враховувати потреби кожної установи, виходячи з її виробничих показників. Єдиний кошторис доходів і видатків складається всіма установами і затверджується керівниками вищестоящої організації.