Сторінка
4
Пiсля закiнчення процесу розгляду заявок рiшення щодо них надходять до агентств. Пiсля отримання остаточних рiшень стосовно поточного i бюджетного року агентства переглядають свої бюджетнi заявки, щоб привести їх у вiдповiднiсть iз цими рiшеннями. Цi остаточнi пiдрахунки подаються до Конгресу включеними до президентського проекту бюджету. Згiдно з чинним законодавством бюджет потрiбно подати до Конгресу не пiзнiше першого понедiлка лютого. Кiлькарiчнi плановi оцiнки, що мiстятся в президентському бюджетi, стають вiдправною точкою планування бюджету, який подаїться до Конгресу наступного року. У наступнi роки на процес пiдготовки бюджету справлятимуть вплив вимоги Закону про ефективнiсть та результативнiсть дiяльностi уряду, який вимагаї вiд агентств виконавчої влади розробки стратегiчних планiв та щорiчних планiв функцiонування його
4 Робота конгресу над бюджетом
Рiшення Конгресу з бюджетних питань можна класифiкувати вiдповiдно до трьох рiзних видiв уживаних заходiв: (1) ухвалення резолюцiї про бюджет; дiї, пов'язанi з цим етапом роботи, за звичай називаються "конгресовий бюджетний процес"; (2) затвердження законопроектiв про щорiчнi асигнування включно з обов'язковими, додатковими заходами щодо асигнувань, а також продовженням асигнувань; i 3) затвердження iнших законодавчих актiв, якi торкаються федерального бюджету, як, наприклад, законiв, що дають дозвiл на здiйснення витрат, законопроектiв про узгодження та iнших заходiв, якi змiнюють податкове законодавство, вносять змiни до соцiальних програм або коригують межi заборгованостi. Конгрес використовує рiзноманiтнi процедури, що дозволяють ув'язати цi рiзнi види заходiв. Резолюцiя про бюджет. Процес роботи Конгресу над бюджетом починається на початку кожного року пiсля подання президентом свого проекту щорiчного бюджету. Конгрес не зобов'язаний дотримуватися рекомендацiй президента. Пiд час розробки ним резолюцiї про бюджет Конгрес може застосувати полiтичнi, економiчнi та методологiчнi припущення, вiдмiннi вiд тих, що фiгурують у проектi бюджету, поданому органами виконавчої влади. Коли Конгрес вводить у дiю закони про виконання бюджетного плану, вiн може надавати бiльше або менше коштiв, нiж того бажає президент для окремих програм, або змiнювати податковi ставки iншим чином, нiж це рекомендовано президентом.
Згiдно iз Законом Конгресу про бюджетнi повноваження вiд 1974 року кожен комiтет Палати Представникiв i Сенату повинен протягом 6 тижнiв пiсля подання президентом свого проекту бюджету доповiсти свої "думки i припущення" з приводу бюджетних питань, якi перебувають у сферi його повноважень. Комiтети з питань бюджету використовують цi доповiдi разом з аналiтичними матерiалами Бюджетної служби Конгресу для пiдготовки резолюцiї про бюджет щодо наступного фiнансового року. Комiтети з питань бюджету користуються оцiнками базового рiвня для прогнозування вартостi незавершених програм без урахування можливих змiн у полiтицi або законодавствi.
Резолюцiя про бюджет, яку належить ухвалити до 15 квiтня, передбачає рiвнi доходiв i витрат на 5 фiнансових рокiв, причому обов'язковими до виконання є лише показники - перший рiк. У зв'язку з тим, що вона є спiльною (тобто, вона не передається президентовi для пiдпису або накладання вето), резолюцiя про бюджет не має законодавчої сили. На пiдставi цiєї резолюцiї неможливо стягувати нiяких податкiв i витрачати нiяких коштiв. Резолюцiя про бюджет складається з трьох основних частин: узагальнених показникiв, розподiлених за функцiональними напрямками асигнувань на витрати i (можливо) положень про узгодження. Узагальненi показники включають у себе суму всiх доходiв (а також суму, на яку цi доходи повиннi бути змiненi), сукупнiсть нових бюджетних повноважень, суму усiх видаткiв, позитивне або негативне сальдо бюджету, межi заборгованостi, а також суму нових зобов'язань щодо прямих позик i нових первiсних зобов'язань стосовно гарантованих позик. Новi бюджетнi повноваження, видатки, прямi позики i гарантованi позики розносяться по 20 функцiональних напрямках, таких, наприклад, як нацiональна оборона, закордоннi справи, енергетика та сiльське господарство. Положення про узгодження спонукують визначенi комiтети Палати Представникiв i Сенату опрацьовувати законопроекти, якi б приводили розмiри витрат, доходiв або меж заборгованостi, встановленi чинним законодавством, у вiдповiднiсть iз поточною бюджетною полiтикою. В резолюцiї про бюджет не йдеться про конкретнi програми або рахунки, однак узагальненi показники, функцiональний розподiл коштiв та положення про узгодження грунтуються, як правило, на припущеннях стосовно окремих програм. Iнодi цi припущення є викладеними у звiтах комiтетiв з питань бюджету, що супроводжують резолюцiю про бюджет, однак вони не є зобов'язуючими для Конгресу. Для забезпечення того, щоби резолюцiя про бюджет дiйсно слугувала вказівкою для подальших крокiв в уживаннi пов'язаних з бюджетом заходiв, Конгрес має за обов'язок ухвалити її перед тим, як зосердитися на розглядовi заходiв щодо доходiв, витрат або меж заборгованостi на наступний фiнансовий рiк. Втiм, Конгресовi часто не вдається ухвалити резолюцiю про бюджет до закiнчення граничного термiну 15 квiтня, визначеного Законом Конгресу про бюджетнi повноваження вiд 1974 року. Регламент Палати Представникiв дозволяє їй розглядати черговi законопроекти про бюджетнi асигнування пiсля 15 травня (а впродовж 1995 фiнансового року деякi бездефiцитнi законопроекти пiсля 15 квiтня),навiть якщо резолюцiю про бюджет ще не ухвалено.
Заходи щодо щорiчних асигнувань. Щорiчнi асигнування передбачаються у 13 чергових законопроектах про бюджетнi асигнування, кожен з яких розробляється пiд егiдою однойменних пiдкомiтетiв Палати Представникiв i Сенату, що подають свої рекомендацiї про рiвнi витрат комiтетам у повному складi. Кожен з цих законопроектiв надходить до Палати Представникiв i Сенату окремо, як i решта заходiв (такi, як законопроекти про витрати i надання повноважень, здiйснення виплат визначеному колу громадян i органiзацiй), що впливають на загальнi обсяги бюджету. Якщо Конгрес не змiг надати чинностi усiм черговим законопроектам про бюджетнi асигнування до початку фiнансового року, вiн забезпечує тимчасове фiнансування через "резолюцiї про продовження повноважень". У деякi роки цi заходизабезпечували видiлення асигнувань на цiлий фiнансовий рiк, а не на один-два мiсяцi. Окрiм того, Конгрес вводить у дiю додатковi заходи щодо асигнувань з метою надання додаткових коштiв федеральним агенствам чи програмам, або для фiнансування витрат, що охоплюються черговими законопроектами про бюджетнi асигнування.
Черговi, продовжувальнi i додатковi заходи з асигнувань ( як i iншi законопроекти, що стосуються витрачання коштiв) пов'язанi з резолюцiєю про бюджет через процедуру, визначену "Пунктом 302" i "Пунктом 602" Закону Конгресу про бюджетнi повноваження вiд 1974 року. Пiсля ухвалення резолюцiї про бюджет загальна сума витрат розподiляється серед комiтетiв з бюджетних асигнувань Палати Представникiв i Сенату ( а також iнших комiтетiв, що володiють повноваженнями щодо витрачання коштiв). Пiсля цього комiтети з бюджетних асигнувань здiйснюють подальший розподiл видiлених їм сум мiж 13 своїми пiдкомiтетами. Коли Палата Представникiв розглядає який- небудь захiд, пов'язаний iз асигнуваннями, передбаченi у ньому витрати порiвнюються iз сумою, видiленою вiдповiдному пiдкомiтетовi. За деяких обставин розгляд заходу, пов'язаного з асигнуваннями, може бути заблокований шляхом висунення зауважень проти на тiй пiдставi, що полiтику, накреслену бюджетною резолюцiєю, було б порушено. Проте у бiльшостi випадкiв законопроекти про бюджетнi асигнування вiдповiдають вимогам пункту 302 (або 602) про перерозподiл сум, призначених до витрат.