Сторінка
3
ри прийнятті рішення спекулянтом, є: * аналіз і прогнозні розрахунки цін грунтуються на використанні фундаментального і прикладного методів; * наявність максимально достовірної інформації про умови контрактів, за якими укладаються угоди; * обмеження кількості ф'ючерсних контрактів (як правило, не більше трьох), за якими одночасно проводяться спекулятивні операції; * визначення мінімально прийнятного рівня величини доходу від проведення спекулятивної операції і максимального рівня збитку, що спекулянт у разі необхідності зможе покрити; * визначення обсягу ризикового капіталу, тобто суми, якою спекулянт може ризикувати при укладенні угод. Визначається ця сума як різниця між можливим мінімальним доходом та допустимим (максимальним) рівнем збитку. Механізм здійснення спекулятивної біржової операції базується на укладенні так званої двосторонньої угоди, тобто спочатку угода на купівлю, потім на продаж, і навпаки. Результат від проведення спекулятивних операцій звичайно буде тим вищий, чим більший розмах цін у протилежних угодах. Спекулятивні біржові операції на товарних біржах, у тому числі і з контрактами на сільськогосподарську продукцію, грунтуються на таких можливостях: А. При угодах на реальний товар і ф'ючерсних контрактах: а) при підвищенні та зниженні цін; б) на різниці цін при угодах на реальний товар і ф'ючерсних контрактах. Б. Спекулятивні біржові операції тільки при ф'ючерсних контрактах на: а) різниці цін на один і той же товар або на два різних, але взаємопов'язаних товари з різною довжиною позицій; б) різниці цін на один і той же товар з різною довжиною позиції на одній біржі; в) різниці цін на один і той же товар на різних товарних біржах, тобто міжринкові угоди; г) різниці цін на взаємозамінні товари. А. Спекулятивні біржові операції при угодах на реальний товар і ф'ючерсних контрактах: а) при підвищенні та зниженні цін. Спекулятивні операції з реальним товаром найбільш прості і базуються на його купівлях як за угодами з коротким строком поставки (спот), так і по угодах з відстроченою поставкою (форвард) у розрахунку на продаж через певний час за значно вищою ціною, або продаються, зважаючи на наступне зниження цін. Операції з реальним товаром за угодами з коротким строком поставки (спот). Передбачаючи підвищення цін, спекулянт скуповує на біржі угоди на поставку реального товару з метою його продажу на момент ліквідацій (завершення) контракту за вищою ціною. У прийнятті такого рішення спекулянт керується, виходячи з таких міркувань: Термін зберігання товару, від якого залежить рівень сумарних витрат на зберігання та страховку товару, як правило, регулюється спекулянтом з огляду на прагнення одержати максимальний прибуток від майбутньої спекулятивної операції. Загалом, тарифи на зберігання і страхування на фоні коротких і довгих позицій спекулянта практично не мають тенденцій до різких і частих змін, тому можуть вважатися в певному періоді відносно сталими величинами, тобто прогнозуючими. Тому термін зберігання товару, а також питома вага витрат на нього в бажаному рівні спекулятивного доходу, знаходиться в прямій залежності від наявності інформації про стан кон'юнктури ринку даного товару та достовірність цінового прогнозу, якими володіє спекулянт. Темпи інфляційних процесів, які сприяють зростанню цін. У цьому зв'язку проводяться розрахунки, які дають змогу розмежувати рівень зростання цін від змін кон'юнктури та інфляції, визначаючи при цьому вплив (питому вагу) останньої, оскільки продаж товарів за цінами, що зросли тільки за рахунок інфляції, реального прибутку не створюють. У такій ситуації приріст ціни за рахунок інфляції, як правило, менший, ніж витрати на зберігання продукції до її виходу на ринок. Передбачаючи подальше зниження ціни на реальний товар, спекулянт здійснює його продаж. При цьому спекулянт розраховує, що на момент виконання угоди з коротким строком поставки, він зможе купити такий же вид товару за нижчою ціною і одержати прибуток. Операції з реальним товаром за угодами з відстроченим терміном поставки (форвард). При спекулятивних операціях за форвардними угодами використовують дії як при розрахунку на підвищення цін, так і на пониження. При розрахунку на підвищення цін механізм аналогічний діям із спотовими контрактами. При розрахунку на ситуацію з пониженням ціни за угодою на момент поставки товару спекулянт передбачає, що до настання цього моменту (через 3-9 місяців) він проведе іншу угоду на такий же товар за нижчого ціною і поставить його покупцеві. Операції з ф'ючерсними контрактами займають майже 2/3 усього обсягу спекулятивних операцій. Спекулятивні операції при ф'ючерсних угодах також базуються як на підвищенні, так і зниженні цін. Спекулянт, передбачаючи підвищення цін, скуповує через брокерів ф'ючерсні контракти, і навпаки, передбачаючи зниження цін, - продає їх. Контракти, які купуються, передбачаючи подальше підвищення цін, на біржовому ринку займають так звану довгу позицію "лонг". При цьому покупець ф'ючерсних контрактів з розрахунком на підвищення цін знаходиться в позиції "лонг" (у довгій позиції). Контракти, які продаються, передбачаючи зниження рівня існуючих цін, займають так звану коротку позицію "шорт". При цьому продавець ф'ючерсних контрактів знаходиться в позиції "шорт". Слід зауважити, коли на біржовому ринку мова йде про "довгу" або "коротку" позицію, то розуміють, що відбувається купівля-продаж ф'ючерсного контракту без його ліквідації, тобто укладаються офсетні (протилежні) угоди; б) на різниці при угодах на реальний товар і ф'ючерсними контрактами на нього. Відомо, що кожна товарна біржа, як правило, функціонує в умовах обов'язкового стійкого співвідношення між цінами на реальний товар і цінами на нього за ф'ючерсними угодами. Таке співвідношення у кількісному виразі відповідає стійкій тенденції, коли ціни на реальний товар дещо вищі від рівня цін за ф'ючерсними контрактами. Пояснюється таке співвідношення необхідністю включати у ціну реального товару затрати на його зберігання, страхування, транспортні витрати. Механізм спекулятивних операцій починає діяти тільки від моменту порушення такого співвідношення і працює до моменту відновлення втраченої рівноваги. Такі спекулятивні операції здійснюються за двох ситуацій: "беквордейшн" (backwardation) і "контанго" (contango). "Беквордейшн" - ситуація, за якої ціни на реальний товар вищі котирувань за ф'ючерсними угодами, а ціни на товар з найближчими строками поставки вищі цін віддалених позицій. Така ситуація "перевернутого ринку" (переклад терміну backwardation), як правило, може виникати за двох причин: * різко скорочується, виходячи з об'єктивних причин, пропозиція угод на реальний товар на товарних біржах та практично припиняється її надходження на біржові склади чи