Сторінка
6

Групові форми занять з учнями на уроці хімії

Питання для 2 групи: 1) Який із компонентів забрудненого міського повітря найбільш корозійно активним по відношенню до металів, особливо за підвищеної вологості? (SO2) 2) Якщо зігнути дріт деякого металу, можна почути хрусткий звук. Із якого металу зроблений дріт, як називається цей звук? (Хрускіт виникає внаслідок взаємного тертя кристалів при деформації, цей метал — олово, звук називається "крик олова".) 3) Поясніть, чому не загоряється батистовий мішок, у якому лежать 5—10 мідних монет (Мідь добpe проводить тепло.)

Групова робота при проведенні нетрадиційного уроку з хімії

Групова навчальна діяльність учнів на практичних заняттях може бути й однорідною, й диференційованою.

Використання групової навчальної діяльності гомогенних груп на практичних заняттях спрямоване на забезпечення активної участі у проведенні дослідів усіх учнів класу, дотримання певної відповідності між складністю експериментальних завдань та рівнем навчальних можливостей учнів. У цьому випадку навчальна діяльність гомогенних груп виступає фактором індивідуалізації навчання.

Включення до уроку дидактичних ігор робить процес навчання цікавим створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. У шкільні роки основним видом діяльності дитини стає навчання. Проте гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя.

Наведемо фрагмент уроку з використанням елементів групової роботи у формі дидактичної гри.

Тема "Загальні відомості про метали"

Мета уроку: виявити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу; формувати інтерес до здобуття знань у галузі хімії; виховувати дружні стосунки між учнями, культуру спілкування.

Методи роботи: дидактична гра.

Опорні знання, які підлягають контролю:

— будова атомів металів;

— розміщення металів у періодичній системі хімічних елементів;

— властивості елементів металів;

— будова кристалічної ґратки простих речовин металів;

— властивості простих речовин металів: фізичні та хімічні;

— поширення в природі;

— застосування;

— методи добування.

Хід уроку

І. Організаційний момент (3 хв.).

Клас поділяється на три групи: дві команди гравців і одна команда вболівальників з правом брати участь у конкурсах. Обирається журі з трьох учнів (по одному на команду для фіксування балів кожного учня). Команди формуються із 5—6 учнів, які самі обирають капітана.

Учитель веде гру. На дошці записаний девіз: "Життя людське схоже на залізо: якщо його використовувати — воно зношується, а якщо ні — то воно іржавіє" (римський письменник Катон Старший).

ІІ. Основна частина.

Проведення конкурсів.

1. Конкурс — "Девіз".

2. Конкурс капітанів.

3. Конкурс "Хто більше?".

4. Конкурс "Етимологічний".

5. Конкурс "Хімічні рівняння".

6. Конкурс "Пантоміма".

7. Бліц-турнір.

8. Конкурс "Термінологічний".

9. Конкурс "Дивовижне у світі металів".

ІІІ. Підведення підсумків уроку

Використання групової роботи в ході проведення лабораторних робіт на уроці хімії

Лабораторна робота є одним із видів обов'язкових самостійних робіт учнів. Вона передбачена навчальним планом із низки навчальних предметів і проводиться під керівництвом учителя із застосуванням спеціальних приладів, матеріалів, інструментів та інших засобів навчання.

Лабораторна робота безпосередньо пов'язана з правилами проведення шкільних занять. Вона сприяє реалізації міжпредметних зв'язків, зв'язку теорії з практикою, розвитку інтелектуально-пізнавальної активності учнів. Крім того, проведення лабораторної роботи забезпечує реалізацію єдності пізнавальної та практичної діяльності учнів у процесі вивчення основ наук; залучення низки аналізаторів, які сприяють прискоренню процесу формування наукових знань учнів, умінь використання методів науково-дослідної діяльності.

Лабораторна робота — органічна частина навчально-виховного процесу. Вона безпосередньо пов'язана з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв'язуванням задач з використанням спостережень та дослідів. При цьому повною мірою проявляється роль експерименту як джерела знань та критерію істинності теорії. У процесі лабораторної роботи учні набувають навичок використання приладів, лабораторного обладнання, апаратури, технічних засобів, зокрема, комп'ютерної техніки. Вони оволодівають умінням обробки результатів експерименту та вимірювань; навичками узагальнення та систематизації явищ природи; ознайомлюються з основами техніки та технології процесів сучасного виробництва. Лабораторна робота сприяє формуванню в учнів матеріалістичних поглядів на природу, переконаності у можливості її пізнання; умінь виявляти причинно-наслідкові зв'язки, функціональні залежності між фактами, явищами і процесами. Значну частину лабораторної роботи займають спостереження та експеримент, у тому числі уявний. Уявний експеримент — це аналіз такої ситуації, яку в принципі відтворити неможливо, тобто це форма мислення, в якій реальні моделі замінені ідеалізованими уявленнями про них. Можна сказати, що уявний експеримент — це програвання у людському розумі деяких ідеалізованих ситуацій. Він є ефективним способом реалізації прогностичної функції науки в умовах шкільного експерименту, що здійснюється в процесі лабораторної роботи.

Виконання лабораторної роботи з теми: "Якісні реакції на йони Fe2+ і Fe3+.

Мета роботи: вивчити характерні реакції солей феруму (ІІ) і (III).

Інструктивна картка. 1) Реакції Fe2+-ioнів з K4[Fe(CN)6] а) до розчину солі Феруму Fe3+ доливаємо K4[Fe(CN)6] — жовта кров'яна сіль (гексаціаноферат (ІІ) калію). Розчин підкислюємо 1—2 краплями соляної кислоти. У результаті реакції утвориться:

4Fe3+ + 3[Fe(CN)6]4- → Fe4[Fe(CN)6]3

(темно-синій осад берлінської лазурі застосовується для виготовлення синьої фарби);

б) реакція йонів Fe3+ з роданідом амонію:

FeCI3 + 3NH4SCN → Fe(SCN)3 + 3NH4C1,

де Fe(SCN)3 — малодисоціюючі молекули, розчин набуває криваво-червоного забарвлення;

в) реакція йонів Fe3+ з гідроксид-іонами (ОН):

Fe + 3ОН → Fe(OH)3 (буро-червоний осад).

2) реакції Fe2+-ioнів:

а) до розчину солі Fe2+ доливаємо К3[Fe(CN)6] — гексаціаноферат (III) калію (червона кров'яна сіль). У результаті реакції утвориться:

3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3 →Fe3[Fe(CN)6] (осад турнбулева синь);

б) реакція йонів Fe2+ з гідроксид-іонами Fe2+ + 2OH- → Fe(OH)2 (осад зеленого кольору).

Завдання

а) виконати досліди;

б) записати рівняння реакцій у молекулярному, повному йонному вигляді;

в) зробити відповідні висновки. Назвати продукти реакцій.

Варіант І - FeCl2 з K3 [Fe(CN)6];

Варіант II - FeCl3 з NH4SCN;

Варіант IIІ – FeCl2 з K4 [Fe(CN)6];

Варіант IV – FeCl2 з NaOH, FeCl3 з NOH.

Використання групової діяльності з метою перевірки знань учнів

Перевірку знань учнів варто проводити на узагальнюючих уроках або комбінованих. Комбіновані уроки – це такі уроки, "на яких ставляться і вирішуються дві або декілька рівноцінних цілей (наприклад, засвоєння знань і застосування їх учнями, перевірка раніше засвоєного і систематизація знань".