Сторінка
3

Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури

2 група – Поставити розділові знаки, вказати вид звертання. Зробити висновок.

1. Не хилися явороньку ще ж ти зелененький!

2. Засмійся Матвійку дам копійку.

3. Ой сину мій сину сину молоденький де нічку пробував?

4. Не плач не журися молодий козаче.

5. Спи ж ти малесенький пізній -бо час…

6. Ой і не стелися хрещатий барвінку.

3 група - Вправа-редагування. Зробити висновок про роль звертань у мовленні ( подаємо вже заповнену таблицю)

Часто використовую різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені – я тобі", " Взаємоперевірка".

Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – шкільна дошка", " Я – квітка у полі", " Я – промінчик сонця"та ін )

Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Генрі Форд

Перефразовуючи вислів"Як назвеш корабель, так він і попливе", на практиці впевнилась: як почнеш урок, так він і "пройде". Тому велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій настрій", "Слухняний язик" – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках( докладніше досвід роботи та рекомендації подано у статті "Організаційний момент на уроці української мови та літератури:теорія, практика, інновації").

Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

На уроках застосовую такі стратегії, як: "Мікрофон","Незакінчені речення", "Мозковий штурм", "Метод ПРЕС","Мнемотур","Дерево рішень" та ін. Найбільше учням подобається сенкан (сенкен, синквейн) ( докладніше досвід роботи з цією стратегією та рекомендації щодо використання сенканів на різних етапах уроку подано у статті"Сенкан на уроці української мови та літератури" ).

На уроці шляхом інтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати критичне мислення гімназистів. Критичне мислення зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Термін «критичне» в такому контексті найбільш адекватний слову «аналітичне». Аналіз зарубіжних та вітчизняних досліджень показує, що єдиного визначення цього виду мислення не існує. Д.Дьюї трактував критичне мислення як складну, пов’язану зі вчинками людини діяльність, що захоплює людину повністю. Сучасні дослідники Д.Х.Кларк та А.У.Бідл визначають критичне мислення як процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення або продукування ідей або розв’язання проблеми. На думку Б.Бейера, критичне мислення - це спосіб оцінки автентичності, цінності або точності чогось.