Сторінка
2

Роль вищої освіти у підготовці фахівців

- Інноваційність, що виявляється у варіативності, динамічності змісту, форм, методів і технологій підготовки студентів до різних видів педагогічної роботи в середніх, середньо-спеціальних і вищих навчальних заставах. Інноваційний характер освіти в сучасному вузі формує світогляд фахівців, в основі якого лежить здатність і можливість творчого перетворення соціальної дійсності, проектування, організації і здійснення професійної діяльності, що припускає інваріантість розв'язання задач, багатокритеріальність контролеві й оцінки досягнутих результатів.

- Національно-регіональний підхід, спрямований на задоволення вузами соціального замовлення в підготовці викладачів різних спеціальностей, необхідних навчальним закладам регіону, країни. Цей принцип враховує соціальні, економічні, культурні умови розвитку професійної освіти і припускає органічний зв'язок навчально-виховного процесу з загальнолюдською і національною історією, культурою, ментальністю, традиціями народів України, її регіонів.

Сучасна професійна освіта здійснюється у вузах різного типу. Це університети, академії, інститути, факультети, відділення і спеціалізації, що історично склалися в Україні, а також підсистему підготовки фахівців з ученими ступенями в професійних областях, форми підвищення педагогічної кваліфікації в післявузівський період. До системи спеціального професійної освіти також входять технікуми, коледжі, училища, що функціонують при вузах і взаємодіючі з ними на договірній основі. Форми вищої освіти можуть розвиватися на державній, муніципальній, комерційній основі, підрозділяючи на очну, заочну, вечірню, екстернат тощо.

Визначення профілю фахівця

Інтенсивний розвиток сучасної професійної сфери викликає зміни у вимогах до фахівців у видах кваліфікаційної діяльності і профілю фахівця. Для одних студентів властиве тяжіння до визначеного виду діяльності. Інші в ході навчальної педагогічної практики і, особливо, у процесі своєї діяльності після закінчення вузу прагнуть до подолання твердого поділу професійної праці на види, роблять їх усі більш взаємодоповнюючими. Для них є характерним сполучення усіх видів в органічно-цілісну систему.

Таким чином, ще одним структурним компонентом системи вищої освіти є визначення профілю фахівця, його індивідуальної концепції професійного розвитку. Профіль фахівця визначається безпосереднім контактом студентів IV-V курсів з формами конкретної трудової діяльності, де вони проходили професійну практику й у майбутньому мають намір працювати. Профіль залежить від професійних функцій, які виконуються майбутнім фахівцем і інтенсивністю відтворення необхідного обсягу знань.

Фахівець вузького профілю зобов'язаний володіти системою фундаментальних спеціальних, знань, умінь, способів дій, необхідних для виконання функцій визначеної сфери діяльності. Особиста концепція професіоналізму студента - повинна бути спрямована на розвиток професійних здібностей і готовності до творчого рішення професійних задач.

Фахівець комплексного профілю - має системні знання і поліфункціональну діяльність. Випускник вузові, академії, який виконав індивідуальний план з рядові додаткових спецкурсів і спецсемінарів, отримує професійну підготовку, необхідну йому для вирішення комплексові задач у широкій сфері професійної діяльності.

Фахівець інтегративного профілю - підготовлений до універсально-функціональної діяльності має універсально-синтетичні знання. Головною властивістю професійної діяльності фахівця інтегративного профілю є володіння кількома видами діяльності, характерними для взаємодії спеціалістів з цілісною професійною системою. За період навчання у вузі студент реалізує свої індивідуальні можливості і здібності в поєднанні предметних, дослідницьких, організаційних видів діяльності в єдину, орієнтовану на кінцевий результат. Майбутній фахівець інтегративного профілю повинний бути готовий до виконання своїх функціональних обов'язків на всіх стадіях професійного процесу - діагностичного, проектувального, організаційного, формуючого, контрольно-перевірочного, інтерпретаційного.

Два типи фахівців - комплексного і інтегративного профілю являють собою підтипи фахівця широкого профілю, найбільш характерного для сучасної вищої освіти. Така гнучка система вищої освіти дозволяє формувати в студентів комплекс еталонів і норм професійної діяльності. Разом з тим, майбутній фахівець опановує той досвід, що співзвучний його особистісним цілям, задачам і є основою будівництва професійної перспективи.

Модель сучасної вищої освіти також передбачає три рівні підготовки фахівців:

I рівень – загально-предметно-гуманітарна освіта (базова освіта): єдина фундаментальна, гуманітарна і предметна підготовка, необхідна студентові, незалежно від конкретної спеціальності, орієнтована на загальнонаукову і функціональну технологічну підготовку.

II рівень - професійна освіта (підготовка бакалаврів): комплекс загальнонаукової, спеціальної, культурологічної підготовки студентів, орієнтованої на фундаментальну-технологічну підготовку, формування компетентних фахівців у широкій області професійних знань.

III рівень - проектована професійна освіта (підготовка фахівців, магістрів і кандидатів наук), право отримання якої дається на конкурсній основі, в умовах комплексного, орієнтованого на індивідуально-творче формування особистості конкурентноздатного спеціаліста широкого і інтегративного профілю.

Вища освіта в даний час - це система багаторівнева, що включає безупинну підготовку бакалаврів, фахівців і магістрів. Умови вищої освіти дозволяють вести перепідготовку кадрів, а також підвищення їхньої кваліфікації. З визначеним ступенем умовності можна говорити і про підготовку науково-дослідницьких і педагогічних кадрів визначених галузей, що передбачено програмами магістерської підготовки й аспірантурою.

Вища освіта є системою, яка, з одного боку, відповідає на споживи і запити студентів у їх особистісному і професійному становленні, з іншого боку - задовольняє соціальне замовлення в підготовці фахівців для різних схем виробничого, соціального і культурного життя сучасного суспільства. У цьому зв'язку основні цілі вищого професійної освіти отримують подвійну орієнтацію:

Метою студентів є пізнавальна діяльність, інтелектуальний й емоційний розвиток, що сприяє формуванню особистісно-спрямованих і індивідуальних якостей, що відповідають їх здібностям, інтересам, потребам у рівні освіти.

Метою сучасного вузу є забезпечення високого рівня загальнонаукового, спеціального і професійного індивідуально-творчого розвитку студента, що опановує основами професії, загальної культури, що дозволяють виявити їх у конкретній діяльності і процесі безупинної самоосвіти.

Інтегративним результатом вищої освіти є вільна, соціально активна, творча і духовна особистість компетентного фахівця з вираженою професійною і науково-дослідною спрямованістю, здатна адаптуватися до різноманітних видів діяльності в мінливих соціально-економічних умовах.