Сторінка
5
Спрямованість дій будь-якого викладача визначається його прагненням і життєвою необхідністю підвищити рівень мотивації навчання студентів - від негативного і нейтрального до позитивного, відповідального, дієвого. Уміле застосування заохочення і покарання, впровадження в процес навчання дискусії, важливе місце займають ігрові технології. Саме вони об'єднують в собі як емоційні (ситуація успіху, цікавість викладення матеріалу, моменти змагань), так і проблемно-пошукові (постановка в ситуацію вибору, самоаналіз, нестандартність пропонованих в грі завдань, поступове підвищення їх важкості) стимули.
Переваги використання ігрових форм навчання полягають у тому, що:
по-перше, матеріал, який подається у нетрадиційній формі дозволяє студентам отримати гарну вихідну базу для самостійного дослідження спірних питань;
по-друге, виникає інтерес пошуку істини, що потребує використання джерел, які містять дискусійні положення і відповідно збуджують інтерес до пізнавальної діяльності;
по-третє, набуваються уміння і формуються практичні навички для логічного, несуперечливого й аргументованого ведення дискусії, в ході якої необхідно не просто відкинути якусь думку, а обґрунтувати своє розуміння проблеми;
по-четверте розкриваються творчі можливості студентів, їх здатність до узагальнення, нахил до теоретичного аналізу, тобто формуються навички, необхідні для самостійної навчальної діяльності.
Важливим засобом розвитку мотивації учіння є також написання студентами творів з мотиваційної тематики ("Моя мрія і шляхи її досягнення", "Моя майбутня кар’єра" тощо). Передбачається, що використання студентами в ході написанні творів відповідних категорій мотивації досягнення (розроблених Д. Мак-Клелландом), таких як "очікування успіху", "позитивний емоційний стан в процесі діяльності", "похвала" (самосхвалення) інтенсифікує розвиток відповідних мотиваційних утворень (зокрема, потреби досягнення і мотивації учіння).
Діагностика навчальної мотивації студентів
Мотивація студента один з найважливіших пунктів в процесі навчання. Правильна мотивація є правильним фундаментом у навчанні,є базою для подальшого розвитку у професійній сфері.
Навчальна мотивація студентів характеризується різними мотивами, які могли б спонукати до навчання, до оримання певних знань, певної професії. На основі опитування студентів було складено опитувальник А. А. Реана і В. А. Якуніна до якого було включено такі мотиви навчання: комунікативні, професійні, учбово-пізнавальні, широкі соціальні мотиви, уникнення невдачі, а також мотиви престижу. Це є ті мотиви які спонукають студентів до обрання навчального закладу, до кар’єрного розвитку у майбутньому, до престижу. Студенти самі визначили різні види мотивів, включили як самі великі та значимі для них, так і мотиви які не були головними при вступі до навчального закладу.
Розгляньмо ці мотиви дещо детальніше. Комунікативні мотиви, це мотиви які керують студентами при виборі майбутньої професії, учбового закладу і спонукають до поширення комунікації, для надбання певного багажу знать при подальшому спілкуванні з людьми.
Професійні мотиви,керуючись ними студенти вбачають себе майбутніми фахівцями і прагнуть отримати знання з області своєї майбутньої професії.
Мати повний багаж необхідних зань, щоб в майбутньому застосовувати їх в своїй роботі. Зацікавленість процесом навчання, пізнанням нової інформації, прагнення оримати найповніший облік інформації, завжди жадати найкращіх результатів, бути підготовленим до чергових занять і отримувати задоволення від процесу навчання це є підґрунтям для учбово-пізнавальних мотивів.
Соціальні мотиви спонукають студентів замислитися над майбутнім, чи можливе застосування їх професії з ціллю придбання грошей, чи то з ціллю отримання певного положення в суспільстві.
Мотиви уникнення не є найкращім керівником при виборі шляху в майбутньому, але деякі студенти керуються ними, лише щоб не відставати від однолітків, не бути порожнім місцем для оточуючих деякі студенти обирають ту чи іншу професію.
Мотиви престижу – це остання з виділених категорій, коли студентами керує лише бажання лідерства у навчанні, йти попереду не зважаючи ні на що інше, бути першим усюди – це є одним з мотивів, що спонукає студентів до учбової діяльності.
Було проведено тест з студентами другого курсу, який дає можливість визначити їх мотивацію та подальшу спрямованість. Середній коефіцієнт з десяти опитаних складає такі данні:
Комунікативні мотиви – 3,36.
Професійні мотиви – 4,06.
Навчально-пізнавальні мотиви – 3,73.
Соціальні мотиви – 3,73.
Мотиви уникнення невдач – 3,45.
Мотиви престижу – 3,55.
Можна скласти ці данні в порядку від найвищої оцінки до найнижчої: найвищої оцінки отримали професійні мотиви, друге місце ділять між собою навчально-пізнавальні та соціальні мотиви, за ними йдуть мотиви престижу, мотиви уникнення невдач ізамикають мотиви комунікативні.
На основі отриманих данних можна побачити, що мотиви учбової діяльності другокурсників є різноманітними. Найвищої оцінки отримали мотиви професійні, студенти які керуються професійними мотивами прагнуть стати спеціалістами та майстрами своєї справи і це є більшість з опитуваних. Найменше спонукають до учбової діяльності комунікативні мотиви. Керуючись різними мотивами студенти роблять дуже багато в навчальні діяльності, правильна мотивація та спрямованість завжди приводить до вищіх результатів. Педагог людина здатна впливати, міняти і направляти повинна правильно використовувати свої здібності в мотивуванні майбутніх геніїв, професорів, професіоналів.
Формування повноцінної особистості студента має важливе практичне значення. Це підкреслюється науковими працями низкою авторів. Формування особистості людини відбувається у продовж всього її життя, а саме у вищій школі закладаються основні особисті якості фахівця, у подальшій професійній діяльності відбувається "подальша шліфовка як особистості".
В процесі навчання студент зштовхується з низкою проблем психолого-педагогічний аспект яких зв’язаний з пристосуванням до нової дидактичної ситуації, принципово відрізненої від шкільної формами та методами організації учбового процесу. Ця новизна та пов’язані з нею труднощі створюють свого роду дидактичний бар’єр, який повинен бути подоланий. З цього слідує, що у розвитку особистості майбутнього фахівця важливе значення має формування позитивних мотивів та дійсних цілей, оскільки мотиви та цілі є важливими детермінантами діяльності.
Структура мотивів студента, сформована у час навчання, стає основою особистості майбутнього фахівця. Отже, розвиток позитивних навчальних мотивів - невід'ємна складова частина виховання особистості студента.
Головна ціль кожного викладача визначається у наданні мотивації до навчання студентам. Їхня ціль правильно спрямувати студентів до навчального процесу, мотивувати їх до придбання знань, користуючись деякими сучасними розробками з приводу мотивації студентів можна подавати новий матеріал в ігровій формі, у формі дискусій, складних завдань, що дадуть змогу зацікавити студентів до нового матеріалу, вмотивувати їх до обговорення проблемних питань, до вирішення поданих вчителем задач.