Сторінка
5
Комп'ютерні телекомунікації дають змогу формувати в учнів необхідний рівень знань і вмінь аналізувати, порівнювати, узагальнювати, знаходити й опрацьовувати інформацію, пов'язувати її з питаннями, що вивчаються, тобто формувати інформаційну культуру школярів.
Глобальною комп'ютерною телекомунікаційною мережею є Інтернет (Internet), представлений сукупністю безлічі комп'ютерних мереж, що об'єднані стандартними угодами про способи обміну інформацією (протоколами) та єдиною системою адресації.
У сфері освіти телекомунікації дістали розвиток у методі проектів та дистанційному навчанні.
Основною формою організації урочної або позаурочної діяльності з біології в мережі Інтернет може стати телекомунікаційний проект.
Навчальний телекомунікаційний проект — це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має загальну мету, узгоджені способи діяльності й спрямована на досягнення її загального результату.
Телекомунікаційні проекти з біології можуть бути інфомаційними, ігровими, творчими, дослідницькими тощо. Форми роботи над проектами також можуть бути різними: індивідуальні (всередині загального проекту); парні, коли над одним проектом працюють партнери в парі); групові, коли в проекті беруть участь групи партнерів з одного класу, з різних шкіл регіону, з різних країн тощо. Проекти можуть проводитися в рамках електронної пошти або телеконференції.
Телеконференції — це обмін думками за допомогою електронних листів з тих чи інших питань, що проводиться із застосуванням однієї або кількох телекомунікацій (телебачення, відеотелефон, комп'ютерні телекомунікації тощо).
Є два види електронних конференцій, що проводяться в Інтернеті:
• «реальні» конференції, коли користувачі спілкуються один з одним безпосередньо;
• відстрочені в часі дискусії.
Електронні конференції — це різновид електронної дошки оголошень, на якій кожен, хто зацікавився певною темою обговорення, може читати повідомлення, відправлені іншим користувачем, або відповідати на них. Кожна конференція зазвичай має кілька «сюжетних ліній», об'єднаних однією темою.
Конференції бувають «відкритими» — доступними для будь-якого користувача мережі, або «закритими» — доступ здійснюється тільки під контролем керівника конференції (модератора) й лише для запрошених учасників.
Електронні конференції використовуються для того, щоб ставити запитання, відповідати на запитання інших, брати участь у дискусіях, розсилати інформаційні повідомлення про себе, свої розробки, ідеї, відкриття тощо.
До типових методичних помилок, що знижують ефективність застосування технічних засобів, належать:
неправильне визначення дидактичної функції екранних, звукових та екранно-звукових технічних засобів;
неправильне визначення місця цих засобів у структурі уроку;
безплановість, випадковість їх використання;
перевантаження уроку демонструваннями (прослуховуваннями), перетворення його на зорово-звукову чи літературно-музичну композицію.
На такому уроці, по суті, відсутня керівна діяльність учителя, порушуються елементарні дидактичні вимоги, переважає пасивне сприйми і їй навчальної інформації учнями, нераціонально витрачається мінімальний час.
Слід пам'ятати, що дидактичні й виховні можливості аудіовізуальних засобів обмежені. Жоден із них, взятий окремо, не може забезпечити ефективності навчального процесу. Для досягнення оптимальних результатів необхідне їх поєднання згідно зі змістом, темою, метою й завданнями уроку, особливостями пізнавальної діяльності учнів. Практикуються такі поєднання:
• статичні екранні й звукові посібники;
• динамічні й статичні екранні посібники;
• динамічні екранні й звукові посібники;
• динамічні й статичні екранні та звукові посібники.
Добір цих ТЗН і послідовність їх поєднання з іншими засобами навчання (натуральними об'єктами, друкованими посібниками) визначаються також змістом навчального матеріалу та особливостями методики використання. Наприклад, якщо предметом вивчення є процес, характерна особливість якого — динаміка, рух, розвиток, то основна роль належатиме динамічному посібникові — навчальному кінофільму. За його допомогою учні побачать процес у розвитку й змінах, стануть певною мірою «співучасниками», «дослідниками» цього процесу.
Зупинка проекції кінофільму або демонстрації відеозапису, фіксування кадру дають змогу поєднувати однозначні за змістом, але різні за дидактичними можливостями й виразністю екранні засоби навчання. Найчастіше практикується поєднання екранних та звукових посібників. Наприклад, під час вивчення різноманітності птахів (тема «Клас Птахи», 7 клас) поряд із демонстрацією кіно- чи діафільму можна використовувати магнітофонні записи голосів птахів.
Сучасний комп'ютер у поєднанні з мультимедійною проекцією може замінити всі традиційні технічні засоби навчання, однак це не завжди виправдане з психолого-педагогічного та методичного поглядів.
Використання відеоматеріалів з метою систематизації та узагальнення знань учнів
Використовувати відеофільм можна за двома методиками: перша — коли він переглядається повністю. Тоді для організації та керівництва пізнавальною діяльністю учнів можна використовувати прийом «стоп-кадр». Його призначення — статична демонстрація явиш, об'єктів, для якісного сприймання та усвідомлення яких необхідно збільшувати тривалість їх споглядання учнями. «Стоп-кадр» доцільно застосовувати для показу складних схем, таблиць, малюнків тощо. Під час «стоп-кадру» вчитель може керувати пізнавальною діяльністю учнів, акцентуючи їхню увагу на найважливіших положеннях змісту кадру, а також робити необхідні, на його думку, роз'яснення й доповнення, ставити запитання тощо.
Друга методика — коли переглядаються фрагменти відеофільму, проводиться певна робота вчителя з учнями між окремими фрагментами та виконується самостійна робота після перегляду всього відеофільму.
На початкових етапах застосування відеоінформації для узагальнення й систематизації знань обидві методики можна використовувати в комплексі. Це доцільно робити, коли в учнів ще не достатньо сформовані навички та прийоми сприймання, усвідомлення й засвоєння навчальної відеоінформації з екрана телевізора.
Застосування другої або разом першої і другої методик доцільне також під час узагальнення й систематизації великих за обсягом тем, в яких вивчаються різні за природою явища.
Розглянемо методику узагальнення й систематизації знань з використанням відеофільмів на прикладі вивчення теми «Пагін».
Обладнання: відеофільм «Пагін» (відеозапис телепередачі «Пагін»). Відеовставка із запитаннями. Відеовставка з таблицями.
Методичні вказівки
Під час вивчення теми учні здобули знання про розвиток пагона, утворення листків, стебла, квіток. На основі дослідів та спостережень учні вивчили такі важливі поняття, як: фотосинтез, дихання, випаровування води листками, пересування поживних речовин та відкладання їх у запас.
Таким чином, учням необхідно усвідомити і засвоїти великий обсяг навчальної інформації, встановити й осмислити взаємозв'язки між різноманітними явищами та процесами, сформувати систему знань. Поновити в пам'яті учнів раніше здобуті знання з даної теми, а потім узагальнити їх та систематизувати можна за допомогою демонстрації відеофільму «Пагін».