Сторінка
8
1. Гідністю історії школи є власні традиції, що склалися. Традиції створюються при єдності педагогічних вимог, за наявності педагогічного контролю, при вступі самоврядування, що забезпечує повсеместность традиційного дотримання моральних норм. Моральні поведінкові традиції численні і різноманітні за формою. Але суть їх єдина: вони охороняють інтереси особи і реалізують ідею цінності людини, де товариська підтримка, уважність, турбота, великодушність є природними нормами взаємин між людьми.
2. Позаурочна діяльність (гуртки, клуби і класний годинник) по інтересах є однією з найважливіших форм виховної роботи, що дозволяє учням задовольнити свої потреби в самореалізації, в усебічному розвитку, в спілкуванні і відпочинку. Головними особливостями є свобода вибору занять, творчий характер діяльності і побудова їх на основі вільного спілкування.
Класна година припускає прояв творчого характеру діяльності педагога, що створює психологічно комфортну атмосферу для учнів. Час і місце проведення класної години не повинні строго регламентуватися. Вибір форм його проведення диктується метою і завданнями, які ставить перед собою педагог.
3. У школі створюється виховуюче предметне середовище: оформлення кабінетів, наочних посібників, участь в творчій роботі школи. Відвідування багатьох шкіл показало, що їх оформлення велося при активній участі самих учнів. У кожній школі можна побачити своє специфічне оформлення, не схоже на інших; використовується орнаменталистика: стіни і стелі класів, вестибюлів розписуються національним орнаментом за допомогою спеціально виготовлених шаблонів. Використовуються пейзажі, що відбивають природу України. Обов'язковим елементом є стенди. Зміст стендів відбиває специфіку учбових кабінетів. Загальний стиль оформлення кожного кабінету залежить від його призначення.
4. Образотворча діяльність учнів, як і в процесі пізнання, починається з відчуття і сприйняття. У цьому процесі учень пізнає загальні закономірності зв'язку в предметах і явищах, які іноді недоступні відчуттю і сприйняттю. Таке уявлення про зображуване, складається до процесу роботи на образотворчій поверхні. Проте в процесі діяльності в практичній роботі постійно присутні такі розумові операції як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція, конкретизація і д.р. Таким чином, образотворча діяльність розвиває і формує мислення, сенсорну гостроту спостереження, які у поєднанні з уявою слугують основою розвитку образного мислення учнів, і впливають на розвиток моральних якостей.
5. Зв'язок образотворчого мистецтва з іншими предметами незаперечний. На уроках учитель використовує наочність у вигляді історичних картин, різноманітних архітектурних макетів, схем, тим самим, виховуючи в учнях розуміння високого призначення мистецтва, розкриваючи перед ними багатий і неповторний потенціал образотворчого мистецтва.
6. Сім'я – це світ, в якому майбутній громадянин починає свої перші кроки на шляху до соціалізації. Світоглядні, моральні і соціально-політичні цінності передаються дітям від батьків. Важливим завданням батьків є контроль і організація в спільній діяльності з дітьми, виконання різного роду декоративно-прикладних робіт з привиттям сумлінності, порядності, охайності, моральності. Моральні якості закладаються в сім'ї.
Моральне виховання школяра залежить від сформованості його світогляду, яке складається на основі поглядів, переконань, ідеалів. Батьки і педагоги, враховуючи цю взаємозалежність, сприяють формуванню у дітей особливого морального відношення до різних явищ навколишнього життя. Вони самі мають бути зразками для своїх дітей, оскільки відомо, що авторитет дорослого чинить великий вплив на дитячу особу.
У рамках цього дослідження ми визначили умови для забезпечення активізації дидактичних процесів в руслі морального навчання. Це обумовлено розкриттям процесу оцінки самого ходу формування знань учнів, в якому можна скористатися спеціальною методикою спостереження за процесом навчального заняття, побудованого нами на основі теорії засвоєння. Початковими положеннями для її побудови є:
– час на кожне учбове заняття необхідно планувати доцільно, без втрати;
– мета заняття, представлена в перерахованих вище показниках, має бути досягнута у рамках встановленого часу, за розрахунковий час;
– методика планування і спостереження за ходом заняття має бути простою, надійною і доступною для аналізу;
– показник якості навчання має бути кількісним і легко обчислюваним.
Таким чином, ми вважаємо, що ці початкові положення дадуть учителям можливість точного орієнтування на уроці, що дозволить їм уявити собі загальну картину реального навчального процесу з конкретними результатами праці.
Розвиток моральних якостей учнів, образотворчого мистецтва, проходить ряд етапів. Ці етапи починаються з ознайомлення учнями про вихованість до повного опанування понять і умінь застосовувати отримані знання в житті. У учнів однієї вікової групи засвоєння моральних знань тісно пов'язане з їх особливостями і це визначає наявність значних розбіжностей в рівнях засвоєння моральної вихованості.
Основними принциповими положеннями під час практичної роботи були: різноманітність трудової діяльності, тісне спілкування з природою; сприйняття мистецтва як умова морального становлення, збагачення творчого потенціалу особи; доброзичлива обстановка в колективі; особистий приклад педагога і пошана гідності учнів; наслідуванню принципу «якомога більше вимоги до людини і якомога більше пошани до неї».
Уроки образотворчого мистецтва сприяють не лише моральному вихованню, але і загальному духовному розвитку учнів. «Усе, що тільки можливе, надавати для сприйняття почуттями: видимим – для сприйняття зором, чутним – слухом, запахи – нюхом, підмет смаку – смаком, доступне дотику – шляхом дотику. Оскільки пізнання починається з відчуття, відчуття засвідчує і передає пам'яті», – писав Я.А. Коменский в «Великій дидактиці».
Як показали результати нашого дослідження, розвиток учнів буде найбільш ефективним, якщо практичну роботу підбирати індивідуально і підкріплювати її теоретичним матеріалом. Виховний і розвиваючий потенціал занять з образотворчого мистецтва знижується, якщо учень не має можливості проявляти свою уяву, виразити в роботі свої думки і почуття. При виготовленні або зображенні якого-небудь виробу дитина вчиться встановлювати послідовність виконання дій, сполучаючи теоретичні знання з роботою руками. Для полегшення роботи учня можлива наслідувальна діяльність, але тільки на перших етапах складної роботи, оскільки надмірне її використання, на наш погляд, знижує рівень інтелектуальної діяльності учнів.
Традиційна система навчання на уроках образотворчого мистецтва припускає, передусім, розвиток навчально-пізнавальних умінь і уяви школярів. Але ми вважаємо, що сучасні уроки образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва можуть стати справжніми уроками творчості. Саме така творча діяльність значною мірою сприятиме вихованню у учнів «зерна моральності», пошани і любові до праці і інших якостей, сприяю прагненню опанувати знання.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Проблема розвитку дитячих творчих здібностей
Психолого-дидактичний аналіз помилок студентів при навчанні інформатики
Застосування лекцiй у процесi навчання у вищих навчальних закладах
Організація та методика проведення занять за профілем "Плоско-рельєфне різьблення" у 10-11 класах
Зміст підготовки магістра за напрямом економіст