Сторінка
18

Формування у молодших школярів читацьких інтересів у процесі роботи з дитячою художньою книжкою

До якої серії належить ця книжка? Чому ти так думаєш?

Про що може розповідатись в серії "Чомучкині книжки"?

Назвіть свої перші книжки.

В кінці вересня проводили колективну екскурсію в бібліотеку, де відкрився весь світ дитячих книг. Бібліотекар розповіла дітям як створюється книга, з яких елементів складається.

В 1 класі дітьми вивчалися прислів'я про книги: "Книга вчить як на сіті жить", "З книгою жити - вік не тужити".

Зміст завдань з уроку в урок був стабільним і не вимагав від учнів особливих зусиль. Так, ми пропонували дітям вдома розповісти батькам про прочитану книгу, пошукати прочитану в класі книгу серед книг, які є вдома і принести її в клас, намалювати картини до прочитаних творів.

На початку II півріччя ми проводили бесіди "Як знайомитись з книгою". На таких заняттях першокласники розповідали один одному про прочитані книги, повторювали правила поведінки в бібліотеці, знайомилися з елементами книги, вчились успішно починати знайомство з книгою з розгляду обкладинки, титульного листка, ілюстрації, з читання заголовка і передмови, дізнавались про те, де знайти і як записати назву книги, познайомитись із збірниками творів, які належать перу одного автора або складених по відповідній тематиці. До кожного уроку позакласного читання під час перерви біля дошки робили виставку по темі заняття. Потім йшов колективний розгляд виставки по строго визначеному плану.

1. Чи всі книги відповідають темі заняття?

2. Якщо книги співпадають з назвою, то чим вони відрізняються, яка з них і чим особливо притягує?

На кожному уроці дітям пропонувались наступні завдання, які давались як в усному, так і в письмовому вигляді.

1. Завдання на формування умінь орієнтуватись: - в книзі:

а) назвіть будь-які дитячі книги і прізвища авторів, яких знаєте;

б) орієнтуючись по змісту прочитаного оповідання, по ілюстрації знайдіть його в книзі.

2. Завдання на формування умінь орієнтуватись: в групі книг:

а) розгляньте книжкову виставку, дайте їй назву;

б) подумайте якою знайомою книжкою можна було б доповнити виставку.

3. Уміння вибирати книгу за прізвищем автора:

а) за загальним виглядом і заголовком книг (декількох) згадати прізвище авторів;

б) за назвами оповідань назвати авторів.

4. Розвивати глибину і впорядкованість читацького кругозору.

а) даються теми читання: назвати до них одну-дві дитячі книги;

б) назвати прізвище всіх письменників, яких знаєш;

в) назвати цікаві книги, які ви прочитали за місяць.

Вплив екпериментальної методики на результативність формування читацьких інтересів

На контрольному етапі ми перевіряємо в цих двох класах рівень сформованості основ читацької самостійності на кінець 1 року навчання.

Дані наших спостережень подаємо у вигляді діаграми.

Як бачимо, в експериментальному класі показники значно вищі, ніж в контрольному. 95% дітей виражають бажання читати книги, 50% дітей могли сказати, що їх особисто цікавить, з них називали книгу 40% дітей, хоча тільки 15% дітей називали книгу правильно, а інші говорили просто "про тварин", "про пригоди".

Діаграма показує нам наявність в учнів експериментального класу інтересу до самостійного читання, а також кількісні і якісні показники знань учнями книг із доступного кола читання.

Також на контрольному етапі на кінець навчального року ми перевіряємо глибину читацького кругозору, рівень оволодіння типом читання. Результати вираховувались шляхом спостереження і аналізу контрольних робіт, які проводились на протязі року. Дані подаємо в таблиці.

Таблиця 1.

Широта читацького кругозору на кінець кожного етапу навчання (в середньому на учня)

Співставлення даних свідчить, що учні експериментального класу знають більше книг і авторів, можуть їх правильно назвати.

Як свідчать теоретичні дослідження, мінімальна норма, яка забезпечує дитині можливість приступити до самостійного вибору і читання дитячих книг в позаурочний час — це знання 60 книг-авторів, 6 основних тем, засвоєння не менше ніж трьох зв’язків: книга-автор; книга-тема; книга-жанр.

На кінець II року навчання ми перевірили рівень сформованості читацьких інтересів у двох класах на основі виконання контрольних робіт.

Дані надаємо в таблиці.

Таблиця 2.

Рівень сформованості читацьких інтересів

Як бачимо з таблиці, результати в учнів експериментального класу значно вищі, ніж в контрольному класі. Учні експериментального класу краще орієнтуються в колі доступних книг, добре засвоїли зв'язки книга-автор, книга-жанр, книга-тема, правильно називають книгу.

Формування читацьких інтересів в молодшому шкільному віці — складний і багатогранний процес, який потребує спільних зусиль вчителя, батьків і всіх тих, хто бере участь у навчанні і вихованні дитини.

Дитина читає . Спрага знань, інтереси до нового, прагнення прекрасного — все це вгамовується дитячим читанням, яке справді можна назвати рушієм загального розвитку. А якщо не читає, чи читає мало — це обмежує її розвиток настільки, що роки подальшого життя не зможуть заповнити вакууму духовності, освіти в дитинстві.

Перед класоводом стоїть складне і відповідальне завдання — навчити дітей читати вдумливо, осмислено, проте не все підряд, а вибірково, керуючись певною настановою, метою. Самостійне читання допоможе дитині пізнати світ і самих себе. «З книги починається самовиховання, індивідуальне духовне життя», — писав В.О. Сухомлинський. Щоб підготувати дитину самостійно до духовного життя, треба ввести її в світ книг. Треба прагнути до того, щоб кожна дитина прагнула усамітнитися з книгою. Усамітнення — це не самотність. Це початок самовиховання думок, почуттів, прагнень, поглядів. Воно можливе лише за умови, коли книга входить в життя дитини як духовна потреба.