Сторінка
3
Технологія профілактики та корекції дитячих страхів
В психолого-педагогічній літературі описані різноманітні способи корекції страхів. В цілому, всі пропонуючи способи умовно поділені на три групи:
1. гра зі страхом;
2. малювання страху;
3. вербалізація страху (казки, розповіді, страшні історії).
На основі цих даних можна створити комплекс методик, котрий буде в себе включати:
1. Методики основані на використанні ігрового: «Гра з темрявою», «Купа мала», «Прогулянки в сліпу», «Відгадай кого я боюсь» (по першій та останній букві).
2. Методики, основані на використанні ізотерапії: «Поквитатись зі страхом», «Мені не страшно».
3. Методики, основані на використанні казкотерапіїх: «Казка про страх».
Корекційна робота може проводитись як з підгрупами дітей так і індивідуально. Спочатку я пропоную використовувати методики, основані на використанні ігрового методу. Основна задача цього методу: навчить дитину відчувати позитивні емоції, що добре впливає на її психіку. Різновид на ігрова діяльність, котра підвищує загальний рівень переживань дитини, допомагає їй встановити довірливі відносини з дорослими та однолітками. Для гри «В страх» підбирається сюжет предмети, символізуючи те чого дитина боїться (собака, вовк, вампіри, Баба – Яга), розігруючи сюжет з цими предметами. Діти квитаються зі своїм страхом.
Я підібрала наступні ігрові методики: «Гра з темрявою», «Купа мала», «Прогулянки в сліпу»
В «Грі з темрявою» дитина жестами показує чого вона боїться, а інші відгадують страх. У дітей можуть з’явитись труднощі зобразити, наприклад, страх темряви та самотності. Тому зявляються труднощі з відгадуванням. Але це не знижує колекційної сили цієї методики.
В грі «Купа мала» беруть участь 3 – 5 дітей. Один стоїть на четвереньках. Наступний розбігається й намагається його перепригнути. Якщо застряє на спині, тоді там і залишається. Наступний теж розбігається й пригає на створену і т.д. Гра знімає страх ударів, робкість у дітей, допомагає укріпити опору та розширити свободу руху.
В грі «Чого я боюсь?» діти називають першу й останню букву заданого слова, те, чого вони бояться. Інші діти відгадують.
В грі «Прогулянка в сліпу» одна дитина закриває очі, а інша слугує провідником. Перегородами, слугують стільці, розставлені по кімнаті, класу.
Корекційна робота проводиться не зі страхом, а з особистим відношенням дитини до причин страху.
Використання даних методик допомагає дітям встановити довірливі відносини з однолітками, побороти відчуття самотності, покину тості, тривоги.
Потім я рекомендую використати методики, основані на ізотерапії з метою зняти у дітей відчуття постійної загрози, від оточуючого світу; переборення тривоги, страху за допомогою малювання страху. Зображення страхів вимагає вольових зусиль та знімає тривожне очікування їх реалізації.
Також я пропоную методики, основані на казкотерапії з метою пониження рівня страху у дітей.
Як відомо «страшилки» різноманітного змісту – один з видів дитячого фольклору. Коли дитина вигадуй й розповідає «Страшилку», вона самостійно контролює емоції переборення своїх страхів.
Вербализация страхов вызывает чувственный ответ, эмоциональное переключение, которое выступает в роли психологической защиты.
Можна використати методику Вигадай закінчення казки». Дітям пропонується закінчити казку по запропонованому початку: «Жили-були хлопчик та дівчинка, котрі всього боялись. Одного разу потрапили вони в страшний ліс. І на їхній дорозі…»
В кінці роботи діти починають розуміти, що казкові персонажі уявні і їх можна зробити такими, якими хочеш сам, тобто добрими смішними, веселими.
Таким чином, підібраний мною комплекс методик допомагає зниженню кількості страхів у дітей молодшого шкільного віку, зняття відчуття постійної загрози з оточуючого світу.
Життя без емоцій неможливе. Емоції, стверджував Ч.Дарвін, з’явились в процесі еволюції як засіб, за допомогою котрого живі істоти встановлюють важливість тих чи інших умов для задоволень потреб. Одним з емоціональних станів дітей молодшого шкільного віку є страх. Поняття страху розроблялось багатьма ученими. Відомий фізіолог І.П.Павлов вважає страх проявом природного рефлексу, пасивно-захисною реакцією з легким гальмування кори великих півкуль. Страх оснований на інстинкту самозбереження. Має захисній рефлекс та супроводжується певними фізіологічними змінами вищої нервової діяльності, проявляється на частоті пульсу та дихання, показниках артеріального тиску, виділенням травного соку. Найбільш повною можна вважати класифікацію А.Захарова.
Відомо, що страх є причиною багатьох порушень здоров’я в фізико-психічній сфері і тим самим – причиною багатьох захворювань: нервових порушень в фізичному та духовному розвитку, болі в животі, головні болі. Страх також впливає й на розвиток дитини як особистості, спостерігається підвищена агресивність, порушення сну, емоціональне гальмування, депресивні стани. Мислення втрачає свою гнучкість, стає скованим безкінечними небезпеками, передчуттями та ваганнями. Зменшується пізнавальна активність, цікавість.
В психолого-педагогічній літературі пропонується багато різноманітних методик по корекції та профілактиці дитячих страхів. В своїй роботі я склала комплекс корекційних та профілактичних методик.
В молодшому шкільному віці страхи добре піддаються психологічному впливу. Якщо в цьому віці ще не сформовано вміння оцінювати свої дії з соціальної точки зору, то зробити це буде досить тяжко. Так як найкращий вік для формування відчуття відповідальності – дошкільний. З початком шкільного життя це відчуття лише підсилюється і в деяких випадках набуває видимого характеру – в оцінках.
Бажання малювати присутнє у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Воно свідчить про розвиток мислення та потреби виразити себе. Малювання, як гра, - це не тільки відображення в свідомості дітей оточуючої дійсності, але й вираження відношення до неї. Саме тому через малюнки ми можемо краще зрозуміти інтереси дітей, їхні глибокі переживання, які далеко не завжди розкриваються, та врахувати це при звільнені від страху. Малюючи, дитина дає вихід своїм почуттям та переживанням, бажанням та мріям, перебудовує своє відношення в різних ситуаціях та безболісно стикається з деякими лякаючими, неприємними та травмуючими. Повторення переживання страху при відображенні на малюнку призводить до послаблення його травмуючого звучання.
При проведенні констатуючого експерименту я використала методику виявлення страхів у дітей з допомогою малюнків.
Така методика проводиться з метою зрозуміти інтереси, захоплення дітей, особливості їх темпераменту, переживань та внутрішнього світу дитини.
Дітям пропонувалось малювати на теми: «В школі», «Родина», «Чого я боюсь».
Аналіз малюнків
Малюнки на тему «В школі»
Малюнки вийшли дуже різноманітні. Деякі діти малювали тільки школу та вчителя; деякі малювали тільки своїх однолітків; інші ж малювали тільки себе в центрі уваги.
Таблиця 1