Сторінка
6

Групова навчальна діяльність

Наприкінці вчитель повинен обговорити з учнями хід групової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах «акваріуму» можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної групи.

Акваріум:

Такий вид діяльності на уроці допоможе вам вдосконалити навички роботи в малих групах.

Після того як учитель об'єднав вас у дві—чотири групи і запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти) та утворює своє маленьке коло.

Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

• прочитати вголос ситуацію;

• обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

• дійти спільного рішення за 3-5 хв.

Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись в хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами дискусії. Після закінчення 3-5ьхвилин група займає свої місця, а клас обговорює:

• чи погоджуєтесь ви з думкою групи;

• чи була ця думка достатньо аргументована, доведена;

• який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим.

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група та обговорює наступну ситуацію.

Усі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.

VI.Типиуроківзгруповимиформамироботи

Розглядаються такі типи уроків за посібником Полетило Є.А.:

1. Урок - семінар;

2. Урок - прес - конференція;

3. Урок - змагання;

4. Урок - обговорення;

5. Урок-гра "Що? Де? Коли?";

6. Урок міжпредметного узагальнення (або інтегрований урок);

7. Урок експериментального випробування (або урок – експериментальне дослідження);

8. Урок винахідництва (або урок фантазії);

9. Урок - фізичний аукціон;

10.Урок - залік (урок - узагальнений огляд знань);

11.Здвоєний урок (бінарний урок);

12.Урок конструювання;

13.Урок - "Фізика у комп'ютері" (комп'ютерний урок).

Для прикладу опис одного із них: урок - "Фізикаукомп'ютері"

Якщо в умовах школи (чи кабінету фізики) є комп'ютерне забезпечення, то цікавим буде такий урок, на якому групи різних за складом учнів працюють з комп'ютером над вивченням певного навчального матеріалу, розв'язуванням задач чи повторенням вивченого за готовими навчальними програмами. Керівництво роботою здійснює найбільш встигаючий учень.

Наведемо приклад такої сумісної' діяльності груп, коли має місце повторення вивченого матеріалу з певної теми. Після введення програми з раніше вивченої теми в комп'ютер перший учень обговорює виведену на дисплей дозу інформації. При цьому перед ним ставиться завдання сформулювати відомі закони з вивченої теми, дати означення основних понять, про які йде мова, аналізуючи формули чи явище. Інші учні виправляють допущені помилки, доповнюють або пропонують свої формулювання. При повному незнанні чи майже повному незнанні коментують інші учні. Коли програма переглянута і прокоментована, її знову повертають на початок і "екзаменують" (опитують по прокоментованому) слабовстигаючих учнів з вивченої теми по черзі.

Якщо ж програма включає титри, то бажано організувати учнів відповідати на запитання партнерів по групі.

Зауважимо лише: якщо вивчається новий навчальний матеріал і навчальна програма насичена контрольними запитаннями, то найкраще організувати спільне обговорення кожного із запитань. Це виключить можливість вгадування відповіді та сприятиме розвитку мислення учнів.

Організовуючи діяльність учнівських груп з комп'ютером, вдається "прогнати" програму за той же час кілька разів. Крім того, всі питання програми з'ясовуються повністю.

Явищетертя, силатертя. Видитертя. Підшипники

Мета. Встановити залежність сили тертя від тиску і роду поверхонь стичних тіл; удосконалювати навички вимірювання і зображення сил; виховувати нитивність, самостійність, наполегливість учнів; розвивати логічне мислення, експериментальні навички. Типуроку. Урок засвоєння нових знань та удосконалення вмінь і навичок. Обладнання: Трибометр, аркуш паперу, листок шліфувального паперу, брусок, тягарці

— на кожний робочий стіл; кодоскоп.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та активізація розумової діяльності На дошці 4 учні розв'язують задачі, тексти яких записані на картках. Задача 1. Вагонетку тягнуть два робітники, прикладаючи до неї в одному напрямку сили ЗО Н і 45 Н. Сила опору рухові 15 Н. Яке числове значення рівнодійної всіх сил, що діють на вагонетку? Зобразити ці сили графічно, вважаючи, що вони напрямлені горизонтально.

Задача 2. Один хлопчик штовхає санки ззаду із силою 20 Н, а другий тягне їх за мотузок із силою 15 Н. Зобразити ці сили графічно, вважаючи, що вони напрямлені горизонтально.

Задача 3. Скільки важить бензин об'ємом 25 л? Зобразити вагу графічно.

Задача 4. Яка сила тяжіння діє на слона масою 4 т? Зобразити силу тяжіння графічно.

Чотири учні розв'язують задачі зі збірника за редакцією В. І. Лукашика. Ці задачі учні розв'язують на аркушах, перебуваючи на своїх робочих місцях.

Решта учнів розв'язують задачі усно. Тексти цих задач проектуються на «кран за допомогою кодоскопа.

1. Яка сила тяжіння діє на тіло масою 100 кг?

2. Яка вага нерухомої людини масою 70 кг?

3. Яка маса каменя, якщо його вага 100 Н?

4. Дві сили 2 Н і 5 Н дають рівнодійну: 10 Н, 7 Н, 5 Н, 2 Н, З Н, 8 Н. Які із зазначених відповідей можуть бути правильними?

5. Яка рівнодійна двох сил 15 Н і 25 Н, якщо вони напрямлені вздовж однієї прямої в один бік?

6. Яка рівнодійна двох сил 45 Н і ЗО Н, якщо вони напрямлені у протилежні боки?

Два учні виконують експериментальні завдання за допомогою обладнання, що знаходиться на демонстраційному столі. Експериментальні завдання

Завдання 1. До динамометра, що закріплений у штатииві, підвісити один тягарець, а потім другий. Визначити рівнодійну двох сил, що діють на пружину динамометра.

Завдання 2. Прикласти до демонстраційного динамометра дві сили, що діють у різні боки, і знайти їхню рівнодійну.

Після розв'язання усних задач і виконання експериментальних завдань учитель оцінює роботу учнів, що розв'язували задачі на дошці.

Мотивація навчальне» діяльності та повідомлення завдань уроку Ми вивчили такі фізичні величини: силу тяжіння, силу пружності і вагу тіла. Кожну з них ми характеризували як векторну величину. З'ясуємо, чи характерне це і для сили тертя.

ІІІ. Засвоєння нових знань

Французький фізик та військовий інженер Кулон Шарль Огюстен у 1781 році дослідив тертя кочення і ковзання. Сьогодні ми проведемо досліди для вивчення сили тертя і зробимо відповідні висновки.