Сторінка
2
Практична художня діяльність у початковій школі (особливо 1-му та2-му класах) має пропедевтичний характер і передбачає введення широкого спектру художніх технік та матеріалів. Включає роботу на площині і в об'ємі, з пам'яті, за уявою, за зразком. У практичній діяльності дітей має переважати імпровізаційний стиль (близький до роботи народних майстрів), що узгоджується з імпровізаційною природою і є емоційним характером дитячої творчості. Такий підхід диктує виконання художньої роботи без попереднього контуру олівцем.
Формування художньої компетенції учнів відбувається у процесі засвоєння основ образотворчої грамоти, які у програмі об'єднуються у такі групи навчальних завдань: лінія, колір, форма, об'єм, простір, композиція, основні художні техніки та матеріали,
Програмою не передбачаються окремі уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Оцінка за тему повинна враховувати позитивні зрушення (від уроку до уроку) у ставленні учнів до образотворчої діяльності, прагненні до спілкування з приводу мистецтва та якість виконаних художньо-творчих робіт: малюнка, аплікації, виробів із глини, паперу тощо, за основу якісної оцінки яких береться виразність, наявні естетичні характеристики і ступінь реалізації поставлених завдань.
Структура програми базується на засадах особистісно зорієнтованого навчання і побудована за принципом спіралеподібного вивчення навчального матеріалу. Це дає можливість розглядати його з різних позицій, повторювати щоразу на складнішому рівні, формувати навички практичної роботи, здійснювати корекційну роботу.
Матеріал програми згруповано у блоки-теми, кількість уроків та тематика бесід і завдань в яких є орієнтовною. Вчитель на свій вибір може вилучати окремі художньо-творчі завдання, беручи за основу кількість уроків у навчальних семестрах. Крім того, вчитель самостійно визначає послідовність виконання репродуктивно-творчих та художньо-творчих завдань і вправ, обирає художні техніки і матеріали із запропонованих програмою.
У школах, які мають необхідне комп'ютерне забезпечення, при виконанні окремих творчих завдань, бажано користуватися растровими програмами типу Corel Photo - Paint та Painter.
У програмі 1 класу головна увага приділяється опановуванню учнями елементарних основ кольорознавства і формотворення. При цьому є теми ввідні, теми, які розширюють і поглиблюють компетентність учнів стосовно кольору і форми, узагальнюючі. Супутні навчальні завдання мають на меті ознайомлення з художніми матеріалами і початкове засвоєння засобів вираження при вирішенні художньо-творчих завдань.
Бачимо, що сучасна програма з образотворчого мистецтва зорієнтована на духовно-практичний розвиток учнів, на їхню адаптацію до шкільного навчання, на адаптацію до життя у суспільстві, на вміння виражати власне ставлення до навколишнього.
Організація уроку образотворчого мистецтва
Спосіб взаємодії вчителя та учня визначається організаційними формами навчання. До них належать: урок, лекція, семінар, практичні заняття, екскурсії, залік, домашня навчальна робота та ін. Головною формою організації навчання при викладанні образотворчого мистецтва у дітей шестирічного віку є урок (як правило комбінований). Основним методом навчання дітей образотворчому мистецтву є гра. Кожен урок має бути логічно завершеним, водночас він є частиною системи уроків, зв’язаних між собою загальною метою і завданням даного конкретного предмету. Структура уроку та ж, що і з інших дисциплін: и організаційний момент, пояснення нового матеріалу, самостійна робота учнів, закріплення нового матеріалу, підведення підсумків. Кожен елемент структурного поділу характерний для усіх уроків, але час, відведений на будь який із них, змінюється в залежності від мети та завдань уроку.
Уроки не повинні бути одноманітними. Ця умова на уроках образотворчого мистецтва легко виконується, оскільки вони різноманітні і за формою, і за змістом. Сприяє різноманітності створення емоційної канви уроку, оскільки на основі позитивної емоційності легше засвоюється навчальний матеріал, стимулюється творчість дітей, розвивається почуттєва сфера, вміння розглядати, сприймати, бачити, аналізувати. Під час організації кожного уроку слід раціонально використовувати час, особливо у шести річок, так як з дітьми ми працюємо лише 35 хвилин.
Розглядаючи образотворчу діяльність першокласників ми вказували, що у цьому віці дітям доступні наступні види діяльності: малювання, конструювання, ліпка, заняття декоративно-прикладним мистецтвом.
Уроки малювання мають чітку градацію у початковій школі (відносно основного виду образотворчої діяльності): урок малювання з натури, уроки малювання на тему або тематичне малювання; уроки ліплення; уроки декоративно-прикладного мистецтва; уроки-бесіди, і кожен з них несе своє образотворче та емоційне навантаження.
Малювання - це уроки зображення на площині. Цим урокам у першому класі відводиться найбільша кількість годин, оскільки зображаючи учні вивчають форму, пропорції, конструкцію, колір і фарби, просторове розміщення предметів, композицію, навчаються спостерігати та бачити. Одночасно вчитель навчає їх виявляти естетичні моменти: наскільки форма предмета є доцільною по своїй конструкції; чи гармонійна і пропорційна в окремих своїх частинах; наскільки плавні лінії; чи гармонійні і красиві форма і колір предмета, чи красиві яскраві полиски, рефлекси і переходи світлотіні; чи красиве поєднання предмету і фону.
Діти малюють також по-пам'яті і за уявою. Добиваючись виконання таких завдань вчитель стимулює емоційний, розумовий і духовний розвиток особистості. Уроки тематичного малювання відіграють у цьому важливу роль. Малюючи за уявою чи по пам'яті, ілюструючи прочитане чи раніше побачене учні фантазують. Для уроків тематичного малювання основним є формування образу. При цьому необхідним є глибоке поєднання теми та власного естетичного досвіду. Уявити, продумати, відчути душею, передати на листку паперу - це творчий пошук дитини, її уміння за допомогою виразних засобів показати свій внутрішній світ, ставлення до навколишнього: до природи, мистецтва, добра і зла. Виконання тематичних завдань розвивають творчі здібності, спостережливість і художній смак учня. Накопичений зоровий досвід спостереження навколишнього життя відтворюються ним у творчих роботах.
Якщо говорити про конструювання та ліплення, ці уроки мають багато спільного, оскільки в процесі виконання навчальних завдань у дітей формується відчуття цілісності пропорцій та загальної форми, співвідношення цілого та частин, формуються уявлення про засоби передачі образу конструктивної чи пластичної форми.
Значення уроків декоративно-прикладного мистецтва незаперечне, оскільки його вважають основним засобом засвоєння духовної культури народу. Крім того, саме декоративна образотворчість найбільш доступна дітям, оскільки стилістичність та спрощеність форм, яскрава колористика того, що передається графічними засобами легко засвоюється дітьми, штовхає їх до пошуку нових засобів реалізації навчальних завдань.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Соціальний супровід прийомних сімей
Формування соціально-позитивної поведінки старшокласників
Форми організації процесу навчання в загальноосвітній школі
Методика навчання іноземним мовам у початкових класах Вальдорфської школи
Дослідження управління якістю підготовки фахівців у вищих навчальних закладах