Сторінка
6
2) рівень розвитку мотиваційної сфери особистості, прагнення студентів до самостійної пізнавальної діяльності;
3) рівень розвитку пізнавальної активності, самостійності, креативних здібностей студентів;
4) якість оцінювання та самооцінювання ступеня задоволеності студентів організацією самостійної роботи за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій.
Оцінка ефективності системи самостійної роботи студентів здійснювалося за кількісними та якісними показниками, їх динамікою, порівнянням результатів у експериментальних та контрольних групах.
У дослідженні було визначено вплив різних видів інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність самостійної роботи. Встановлено, що використання автоматизованих бібліотечно-іформаційних систем, яке обумовлене багатоаспектністю пошукових можливостей (ключові слова, контекстний пошук, дати, авторські інформаційні дані, посилання на інші книги і т. п.) та необхідністю знати відображені в них істотні для вирішення пошукового завдання властивості інформаційних об’єктів, підвищує відповідальність студентів за результати навчання, спрямовує їхню увагу та стимулює самостійний пошук. Це активізує самостійну пізнавальну діяльність студентів, дозволяє їм під час самостійної роботи швидко і компактно отримувати необхідну інформацію.
У результаті дослідно-експериментальної роботи встановлено, що використання мережевих технологій та телекомунікацій надає доступ студентам до значного обсягу інформаційних ресурсів. Розгалужені пошукові можливості мережевих систем дають змогу оперативно знаходити потрібну інформацію, допомагають перейти від звичайного отримання інформації до активної участі студента в її пошуку. Ця обставина дала можливість змінити саму концепцію інформаційного забезпечення та дозволила здійснити принципово новий підхід до організації самостійної роботи студентів.
Визначено, що необхідною передумовою процесу використання мультимедійних технологій є включення всіх видів аналізаторів до процесу сприймання запропонованого матеріалу, що розширює можливості подання матеріалу, дозволяє підвищити наочність навчання, забезпечує свідоме засвоєння знань, формування вмінь та навичок.
Дослідженням встановлено, що гіпертекстові технології, поєднуючи у собі завдання на розуміння і предметні мікрозадачі, моделюють способи роздумів через зіставленння різних позицій. Ця обставина спонукає студентів до самостійного розв’язування мікрозадач та оцінки запропонованих рішень, стимулює розумову діяльність, пізнавальний інтерес до навчального процесу, що дає можливість зробити висновок про вплив використання гіпертекстових технологій на вдосконалення самостійної роботи студентів.
У дослідженні встановлено, що використання електронних контролюючих програм з метою діагностики, контролю, моніторингу якості навчальних досягнень під час самостійної роботи дає можливість збільшити об’єктивність контролю, скоротити витрати часу на проведення контролюючих заходів, отримати зворотній зв’язок, що сприяє підвищенню ефективності самостійної роботи студентів.
У процесі дослідження підтверджено, що впровадження засобів ІКТ у самостійну роботу студентів призводить до суттєвої зміни статусу студента в навчальному процесі, який активно організовує свій власний навчальний процес, визначає індивідуальну траєкторію в освітньому середовищі.
Упродовж формувального експерименту встановлено: студенти експериментальних груп, навчаючись протягом року за експериментальною системою та технологією, тяжіють у процесі навчання до відносно широкого обрання інформаційних джерел, віддаючи перевагу електронним підручникам, мультимедійним технологіям із використанням інформаційно-комунікаційних мереж; студенти контрольних груп своїми пріоритетними інформаційними джерелами вважають навчальні та навчально-методичні посібники, особисті конспекти з навчальних дисциплін, а лише потім – електронні підручники, бази даних тощо.
Процентне співвідношення студентів контрольних та експериментальних груп за ефективністю впливу ІКТ на організацію самостійної роботи студентів представлено у табл. 1.
Таблиця 1.
Вплив засобів інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність самостійної роботи студентів (%)
Критерії |
Якість знань, умінь навичок з навчальних дисциплін |
Сформованість мотиваційної сфери особистості |
Сформованість професійно та особистісно значущих якостей майбутнього фахівця | |||
Групи Рівні |
ЕГ |
КГ |
ЕГ |
КГ |
ЕГ |
КГ |
Високий |
34,92 |
21,99 |
44,97 |
26,7 |
29,1 |
17,8 |
Середній |
47,09 |
30,37 |
46,04 |
40,31 |
49,76 |
43,46 |
Низький |
17,99 |
47,64 |
8,99 |
32,98 |
21,16 |
38,74 |
Ефективність організації самостійної роботи із використанням засобів ІКТ підтверджують отримані результати експериментального дослідження. В експериментальних групах якість знань, умінь навичок з навчальних дисциплін склало на високому і середньому рівнях було в 82,1% студентів, у 91,1% студентів відзначається високий та середній показник розвитку мотивації, позитивного прагнення до самостійної роботи засобами ІКТ, у 79,1% студентів – розвиток професійно значущих якостей особистості: самостійності, ініціативності, активності. В контрольних групах (КГ) ці показники нижчі: 53,02%, 68,04% і 62,15% відповідно. Аналіз результатів дослідження показує, що рівень навчальної успішності студентів експериментальних груп зріс у 1,6 рази, мотивації – у 1,4 рази, розвитку самостійності, активності, ініціативності – у 1,2 рази. У контрольних групах відповідні рівні майже не змінилися. Це свідчить про те, що запропонована нами технологія використання засобів ІКТ для організації СРС під час впровадження її в експериментальних групах виявилась ефективною.
За результатами рейтингу студенти експериментальних груп виявили більш високий рівень готовності до самостійної роботи. Високий і середній рівень сформованості вмінь організовувати самостійне навчання продемонстрували 93,12% студентів, інформаційної підготовки – 90,6% студентів. У студентів контрольних груп ці показники складають 55,37% та 78,21% відповідно. Отже, є підстави вважати, що цілеспрямоване використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє ефективній підготовці студентів до самостійної роботи.