Сторінка
4

Стилі навчання та навчальні технології у діяльності викладача

ілюстративна функція як висвітлення інформації про нові об'єкти в звичайних, чуттєво-наочних формах;

трансляційна функція як перенесення інформації, отриманої в одній, відносно вивченій сфері, на іншу, ще не відому сферу;

замінювально-евристична функція як попереднє пояснення явища, що вивчається. Вона сприяє виробленню теорії інтерпретації;

апроксимаційна функція як спрощення об'єкта, визначеного для моделювання, зіставлення з реальними можливостями та потребами даного етапу пізнання;

екстрополяційно-прогностична функція як перенесення отриманих даних при вивченні моделі на сам об'єкт, оригінал;

перетворююча функція-розглядання моделі як інструменту оптимізації практичної діяльності.

Методологічною основою технології моделюючого навчання визначається теорія поетапного формування розумових дій, розроблена П.Я.Гальперіним, яка розглядає процес навчання як процес оволодіння системою розумових дій, що визначає успіх діяльності, є показником якості їх орієнтовної основи.

Орієнтовна основа дій здійснюється на трьох рівнях:

-змістовно-цільова (стратегічна);

-розпізнавально-діагностична (функціональна);

- виконавча (оперативна).

Завданням технології моделюючого навчання є:

*розвиток у студентів умінь аналізу та оцінки знань навчальної дисципліни;

*розвиток навчальних умінь у процесі моделювання змісту навчальної дисципліни;

*формування умінь вивчення дисципліни предметного блокові з позиції інтегративного підходу; об'єднання понятійно-інформаційної сфери циклової системи навчальних дисциплін на основі специфіки майбутньої професійної діяльності;

*розвиток інтересу до практичного застосування знань та вмінь моделювання;

*формування навичок самоосвіти та дослідницьких навичок;

*розвиток здібностей до діагностики та прогнозування реального педагогічного процесу;

*формування вмінь розуміти різні поняття, проблеми, бачити бу-якові ситуацію цілісно, розуміти будь-які концепції, застосовувати стандарти та моделювати нові процедури;

*сприяння професійному становленню студентів;

*засвоєнню знань дисциплін предметного блокові у світлі вимог нової парадигми освіти, що передбачає сформованість у студентів міжпредметних умінь, до яких відносяться:

*способи діяльності в навчанні з опорою на міжпредметні зв'язки;

*процес вироблення загальнонаукових умінь та навичок вивчення одного і того ж питання в різних навчальних дисциплінах, об'єднання понятійно-інформаційної сфери навчальних дисциплін на основі логічно узгодженої термінології, порівняльно-узагальнююче вивчення матеріалу та формування в студентів умінь зіставляти та протиставляти явища і об'єкти, розгляд їх у різних навчальних дисциплінах;

*зіставлення фактів, суджень про одні і ті ж явища, події, встановлення зв'язків та закономірностей між ними; застосування у вивченні навчальної дисципліни спільно вироблених навчальних умінь.