Сторінка
2

Використання демонстраційного досліду як засобу вивчення функціонування рослинного організму в розділі "Рослини"

У викладанні біології використовують мікропроектор — прилад для демонстрування на екрані мікропрепаратів. Це дає змогу всім учням бачити, що демонструє вчитель. Щоб спостерігати гідр під час вивчення на уроці, добре мати їх на стеблах водяної рослини у склянках. Якщо дістати необхідну кількість гідр неможливо, практичну роботу замінюють демонструванням. Гідр та кількох дафній вміщують у проекційну кювету й за допомогою епідіаскопа проектують на екран. Весь клас має змогу спостерігати, як гідра щупальцями ловить дафній. Мікро-проектором, який можна виготовити самому, зручно показувати на екрані інфузорії, а також різні мікроскопічні препарати, виділення кисню елодеєю тощо.

Навчити учнів поводитися з мікроскопом, особливо коли цих приладів мало,— складний і важкий процес. Тому вчителеві слід якомога частіше використовувати мікроскоп і не тільки при вивченні нового матеріалу, а й під час обліку знань. Багато хто з учителів на наступних уроках, опитуючи учнів, пропонує їм самостійно помістити готовий препарат під мікроскоп, приготувати препарат.

У розділі «Рослини .» учні здобувають знання про ріст, розвиток і життєві процеси рослинного організму. Характерною особливістю таких уроків з фізіологічним змістом є проведення експериментів.

Спостереження — це цілеспрямоване, безпосереднє, чуттєве сприйняття предметів і явищ природи. Експеримент — це вивчення процесів, які протікають в живих організмах у штучно створених умовах. І. П. Павлов писав, що спостереження збирає те, що йому пропонує природа, дослід бере у природи те, що він хоче. І сила біологічного досліду величезна.

На уроках біології з фізіологічним змістом експеримент є методом навчання; при цьому він може бути використаний як демонстрування або бути основою лабораторної роботи учнів.

У навчальному процесі експеримент може бути використаний з дослідницькою та ілюстративною метою. Під час ілюстративного підходу джерелом знань є слово — пояснення вчителя — і підручник, а експеримент тільки підтверджує висловлені припущення.

Дослідницький підхід у демонстраційному експерименті припускає постановку проблеми (формування гіпотези), пошуки шляхів її вирішення (розробка умов експерименту), демонстрування експерименту або його результатів і висновки (розкриття суті явища, що вивчається). Дослідницький підхід у лабораторному експерименті здійснюється аналогічно, проте учні самі проводять експеримент.

Біологічний експеримент найчастіше є тривалим і не -завжди вкладається за часом у рамки уроку. Щоб підсилити педагогічне значення демонстраційного експерименту і показати його цілісність за один урок, можливе використання прийому зближення початку і кінця досліду, його ходу і кінцевого результату. Кінцеві результати можна показувати на попередньо закладеному досліді.

Під час використання експерименту як методу пізнання важливо, щоб школярі засвоїли основні правила його проведення: експеримент вимагає дотримання сталості всіх умов, окрім однієї, вплив якої на організм досліджується. Варіант із незмінною умовою являє собою «контроль», а варіанти зі зміненою умовою того, що досліджується, є «дослідами». Під час демонстрування результатів експерименту необхідно показувати як «контрольні», так і «дослідні» рослини, порівнювати їх. Результати порівняння треба фіксувати у вигляді малюнків, таблиць, графіків тощо. Це дозволить закріпити дані спостережень, визначити причинно-наслідкові зв'язки.

Забезпечення матеріалом та обладнанням проведення демонстраційних дослідів

Живі організми — це група натуральних об'єктів (рослини, тварини, гриби, дроб'янки), що забезпечують найбільшу конкретність і повноту знань учнів. Частину живих рослин і тварин збирають на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці безпосередньо перед заняттями здебільшого для одноразового використання.

Наприклад, для забезпечення лабораторних робіт із теми «Різноманітність покритонасінних» (розділ «Царство Рослини», 6 клас) на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці доцільно вирощувати представників родин, що вивчаються: дикорослі рослини (паслін чорний, редька дика, ромашка аптечна, деревій звичайний) та культурні (жоржини, айстри, картопля, капуста).

Забезпечення занять живим роздатковим і демонстраційним матеріалом істотно полегшується, якщо в школі є куточок живої природи. Добираючи рослини й тварин до куточка живої природи, слід насамперед ураховувати можливості їх використання на уроках та в позаурочній роботі.

У процесі вивчення розділу «Царство Тварини» (7 клас) можна організувати різноманітні самостійні роботи з використанням живих тварин. Це сприяє успішнішому засвоєнню учнями анатомо-морфологічних, екологічних і систематичних понять розділу, ефективному оволодінню школярами вміннями правильно вести спостереження над тваринами, з'ясуванню систематичного положення різних видів тварин.

На розвиток пізнавальної самостійності учнів істотно впливає проведення лабораторних робіт із використанням живих тварин (евглени зеленої, інфузорії туфельки, дощового черв'яка, трубочника, молюсків тощо). Зазвичай на таких уроках роботі з натуральними об'єктами відводиться більша частина навчального часу, оскільки вона виконується па етапі вивчення нового матеріалу й має репродуктивний або пошуковий характер. Для успішного проведення цих уроків слід попередньо підготувати роздатковий матеріал та інструктивні картки, в яких зазначено тему лабораторної роботи, мету, обладнання й матеріали, хід роботи, а також завдання або запитання, що сприяють усвідомленому розумінню школярами об'єктів вивчення.

Натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та лабораторного відтворення явищ природи, кількісного й якісного їх вивчення — це прилади, інструменти, лабораторне обладнання (приладдя), реактиви, матеріали. Вони необхідні для проведення спостережень і постановки дослідів, формування практичних умінь і навичок.

У процесі вивчення курсу біології можна використовувати різні прилади:

• механічні (прилад для демонстрування всмоктування води коренем, прилад для спостереження за розвитком кореневої системи в рослин, прилад для визначення газообміну в насіння, респіратор тощо);

• контрольно-вимірювальні (спірометр, сфігмоманометр, динамометр, фонендоскоп, психрометр, термометр медичний тощо);

• оптичні (лупа, мікроскоп).

Проте багато з цих приладів рідко використовуються в навчально-виховному процесі з біології. Тому наведемо опис усіх приладів, передбачених «Типовим переліком навчально-наочних посібники», технічних засобів навчання та обладнання загального призначення | біології для загальноосвітніх навчальних закладів».

Прилад для демонстрування всмоктування води коренем (ПВВК) застосовується під час вивчення теми «Відділ Покритонасінні. Вегетативні органи» (розділ «Царство Рослини», 6 клас). Цей механічний прилад складається з U-подібної скляної трубки, одне коліно якої широке, інше — вузьке. В широкому коліні розміщується коренева система досліджуваної рослини, яка закріплюється за допомогою корка. Щоб стебло рослини було зручно просувати в корку, в ньому просвердлюють канал. Вузьке коліно призначене для показу зміни рівня води в приладі в міру всмоктування її коренем рослини. Щоб позначити початковий рівень води, на це коліно надягають гумове кільце.