Сторінка
5

Методика формування загально трудових вмінь та навичок учнів

У процесі вивчення будови різця особливу увагу слід звернути на елементи головки та геометрію різця.

Учні повинні знати правила встановлення різця в різцетримачі (величина вильоту, вершина на рівні осі шпинделя), а також правила закріплення заготовки в патроні (виліт не більше як 4 діаметри без задньої бабки, зменшення биття і т. ін.). При цьому вчитель має наголосити, що ні в якому разі не можна залишати ключ у патроні.

Особливу увагу учнів учитель звертає на організацію робочого місця токаря. Учні повинні знати, де лежать інструменти і матеріали, якою рукою треба брати торцевий ключ або накидний, деталь чи напилок, якою рукою переключати швидкість чи включати передачу і т. ін. Коли вони навчаться організовувати робоче місце, повинні навчитись підрізати торці заготовок, бо з цього починається технологічна послідовність виготовлення виробу. Вчитель наголошує на особливості різання для підрізання, а також на значенні цієї операції в токарній справі.

Щоб краще навчити учнів працювати на токарно-гвинторізному верстаті, учитель у процесі інструктажу повинен за допомогою технічних засобів навчання, показувати правильні пози під час роботи та прийоми роботи. Кожного учня потрібно забезпечити інструкційною карткою, де розкрито раціональну послідовність виготовлення виробу і є поопераційні ескізи.

Разом з тим учитель особисто показує прийоми підрізування торців, розмічання довжини для обточування на заготовці, сам процес обточування до певного діаметра з обов’язковим вимірюванням штангенциркулем, закріплення свердла в пінолі задньої бабки і подальшого свердління отвору в заготовці, а також відрізання готової деталі. При цьому він показує, як користуватись лімбом поперечної і поздовжньої подач, визначає ціну однієї поділки.

Після підрізання торця учні повинні навчитись обточувати циліндричні поверхні до певного діаметра (обточувати деталі з 2-3 уступами різної довжини). При цьому особливу увагу учитель звертає на рівномірність ручної поздовжньої подачі та додержання розмірів (довжина і діаметри ). Учні повинні постійно при цьому користуватись штангенциркулем як для вимірювання діаметра, так і довжини.

Значну увагу вчитель приділяє формуванню вмінь свердлити отвори з використання задньої бабки верстата. При цьому пояснює відмінність між свердлінням отворів на свердлильному й токарному верстах. Учні повинні запам’ятати правила свердління заготовки, що обертається в шпинделі з використанням задньої бабки верстата, а також уміти визначати глибину утвореного отвору в процесі свердління.

Навчаючи школярів підрізати заготовки, учитель насамперед пояснює значення швидкості обертання шпинделя при відрізанні та його вибір залежно від матеріалу. Після цього демонструє особливості відрізання заготовки відрізним різцем.

У процесі пояснення теоретичного матеріалу ще на одному з перших вступних інструктажів з даної теми, вчитель повинен навчити учнів доглядати за верстатами й контролювати виконання цих правил на подальших заняттях з допомогою чергових учнів.

Оскільки під час токарних робіт утворюється багато стружки, вчитель пояснює учням необхідність і можливості утилізації стружки та дані про використання відходів матеріалу взагалі.

З метою профорієнтації доцільно дати учням відомості про роботу токаря-універсала на передових підприємствах.

Робота на фрезерному верстаті

Маючи загальнотехнічну підготовку і знання з основ різання металу, учні практично швидко вивчають прийоми фрезерування. Учитель звертає їхню увагу на те, що фрезерування відрізняється від точіння способом взаємодії заготовки й різального інструмента. Так, при фрезеруванні заготовка нерухомо закріплена у лещатах, а фреза, обертаючись, знімає стружку. Фреза здійснює головний рух, а заготовка - поступальний рух, перпендикулярний осі обертання – рух подачі. Процес характеризується шириною і глибиною зрізуваного шару. Це вимагає в свою чергу пояснення елементів фрези, їх різновидностей та кріплення на оправці.

Особливу увагу вчитель звертає на кріплення заготовок на столі фрезерного верстата, найчастіше в машинних лещатах або за допомогою різних пристосувань. При цьому вчитель наголошує на додержані правильних прийомів кріплення заготовки з урахуванням виду обробки на верстаті. Це зумовлюється ще й правилами безпечної праці. Учні повинні пам’ятати, що для кріплення часто використовують підкладку з урахуванням висоти (вильоту) заготовки над губками лещат для наступної обробки.

Вчитель розкриває учням поняття про режими різання при фрезеруванні (швидкість різання, подачу та глибину фрезерування). Вони повинні знати, як за спеціальними таблицями можна визначити рівень різання й подачу.

Далі вчитель пояснює учням, як настроювати верстат на вибрану глибину різання: 1. Обертанням маховиків поздовжньої і поперечної подач заготовку підводять під фрезу. 2. Включають верстат і підводять стіл із заготовкою до фрези, поки вони не торкнуться один одного. 3. Відводять заготовку в поздовжньому напрямі й піднімають її на необхідну глибину різання.

Під час роботи на металорізальних верстатах учні читають креслення, користуються таблицями про допуски посадки, класи точності та чистоти обробки; визначають основи теорії різання металів; знайомляться з призначенням, будовою та правилами використання контрольно-вимірювальних інструментів, вивчають назви та маркування оброблюваних матеріалів та їх механічні властивості, визначають раціональну послідовність обробки деталей, способи досягнення встановленої точності та чистоти обробки; організовують своє робоче місце.

Роботи на металорізальних верстатах сприяють ознайомленню учнів з професіями верстатника широкого профілю, токаря-універсала, фрезерувальника і т. ін., що дасть змогу їм більш свідомо вибрати майбутню професію чи спеціальність після закінчення школи.

Планування занять з трудового навчання

Планування занять в майстернях включає в себе такі етапи: підготовка вчителя до навчального року, підготовка вчителя до уроку, підготовка вчителя до навчальної теми. Підготовка вчителя до наступного навчального року починається після закінчення поточного. В першу чергу необхідно проаналізувати результати виконаної роботи за минулий рік. По якості виготовлення учнями виробів можна визначити рівень сформованості їх загальнотрудових умінь та навичок. Потім учитель праці перевіряє устаткування та інструменти і невеликі несправності усуває сам. Якщо потрібний середній або капітальний ремонт, то він складає заявку і звертається через дирекцію школи за допомогою до промислових підприємств, які є поблизу школи. Окремо складає заявку на придбання інструментів у магазинах.

Планування навчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкривається завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінки діяльності учнів та інших. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок яких повинні набути на цих заняттях. Зміст навчального матеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал занотовано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем. У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об’єктів роботи.