Сторінка
1

Поради населенню щодо захисту від деяких несприятливих факторів природного середовища

Геліофізичні фактори. На людину виливають метеороло­гічні, геофізичні та геліофізичні фактори. Сьогодні складаються прогнози усіх цих факторів окремо, причому всі вони є проявом єдиного фізичного процесу, який починається на Сонці і закінчу­ється на Землі. Дія цих факторів на здоров'я людини найбільш помітна у період геомагнітних бур. В умовах забрудненої атмо­сфери, особливо у великих містах, дія геліофізичних факторів посилюється.

На людину під час геомагнітної бурі діє ціла низка факторів, які впливають на перебіг цілого ряду захворювань:

захворювання серцево судинної системи (гіпертонія, стенокардія, інфаркт міокарду);

захворювання органів дихання (хронічні неспецифічні захворю­вання легенів, туберкульоз);

- дія на систему крові;

- психоемоційний стан (синдром психоемоційної напруги);

- зміна біологічних ритмів.

Профілактика:

* обмеження фізичного навантаження під час геомагнітної бурі;

* пониження калорійності їжі;

* завчасне приймання вітамінів А, Е, С;

* активний відпочинок, загартовування (загальне оздоровлення).

Ультрафіолетова дія (опромінювання). Через забруд­нення атмосфери фреонами у ній зменшується наявність озону, функція якого полягає у послабленні інтенсивності ультрафіолетового опромінювання.

Надлишок ультрафіолетового опромінювання (при неправиль­ному засмаганні людини) може призвести до розвитку серйозних наслідків: злоякісні новоутворення шкіри, потемніння кристалика, гніт імунної системи.

Необхідно знати, що є 4 типи шкіри щодо чутливості до ультра­фіолетового опромінювання:

1-а — особливо чутлива: світла шкіра, погано засмагає, швидко червоніє; характерна для людей з голубими очима і рудим волоссям;

2-а — чутлива: характерна для людей з голубими, зеленими або сірими очима, світлим і світло-коричневим волоссям;

3-а - нормальна: характерна для людей з темно русим і темно коричневим волоссям, сірими або світло карими очима;

4-а - не чутлива: характерна для смуглих людей з темними і карими очима.

Існує низка факторів ризику для розвитку злоякісних но­воутворювань шкіри:

- світла, слабко пігментована шкіра;

- сонцеві опіки, отримані у віці до 15 років;

- наявність великої кількості родимих плям;

- наявність родимих плям у діаметрі більше 1,5 см.

Профілактика:

1. Важливо вміти правильно засмагати: чим більша чутливість шкіри, тим коротшим повинен бути період первинного ультрафіоле­тового опромінювання. Для найчутливішої шкіри такий час складає не більше 10 хвилин, а для нормальної шкіри - 30 хвилин. У подальшому цей час може збільшуватися.

2. Відомі ліки, які збільшують чутливість шкіри до дії ультрафіо­летового опромінювання: аспірин, бруфен, індоцид, лібріум, бактрим, пеніцилін, ласикс. Ось чому у період прийняття сонцевих ванн, необхідно обережно користуватися цими препаратами.

3. Найсучаснішим засобом захисту від ультрафіолетового опромі­нювання є сонцезахисні креми. Кожний із них має визначений ступінь захисту, який позначений цифровим коефіцієнтом, що нанесений на флаконі або упаковці. Наприклад, якщо без захисного крему ви можете перебувати на сонці 15 хв., то, користуючись кремом з коефіцієнтом 12, ви можете засмагати 15 хв. х12 = 180 хв. Вибір коефіцієнту захисту залежить від типу шкіри і місця проживання.

Харчові добавки

• Харчові добавки - це природні або синтетичні речовини, які навмисно вводяться у харчові продукти для придання їм заданих властивостей, але самі по собі не використовуються у якості харчових продуктів.

Використання харчових добавок може бути направлено на поліпшення зовнішнього вигляду і смакових властивостей продукту, зберігання якості продукту у процесі його зберігання або прискорення строків виготовлення харчових продуктів.

Основні вимоги, які висуваються до них - їх нешкідливість при будь-якому тривалому вживанню цього продукту у реально добовій кількості. Харчові продукти, як правило, повинні виго­товлятися без харчових добавок.

За останнє десятиліття кількість харчових добавок, що вико­ристовується у харчовій промисловості, різко збільшилася. Наявність харчових добавок у продуктах, як правило, повинна вка­зуватися на упаковці, яка вживається, етикетці, пляшці, пакеті і т. д. у розділі рецептури. Харчові добавки можуть позначатися як індивідуальна речовина, наприклад - нітрит калію, лецетин; або груповою назвою - консервант, емульгатор і т. д. У Європейському Союзі розповсюджено позначення харчових добавок у вигляді індексів Е (від слова Europe) з трьох- або чотиризначним номером, що замінює собою назву харчових добавок.

Споживачу важко орієнтуватися у тій наявності харчових добавок, які практично є майже у кожному харчовому продукту. На сьогодні у різних державах світу у виробництві харчових продуктів використовується біля 500 харчових добавок. З них у державах СНД допущено використання у харчовій промисловості 250 харчових добавок. Три харчові добавки, які заборонені для використання в Україні та державах СНД: Е12, Е123 і Е240. Крім того, існує ціла група харчових добавок, які не сертифіковані у державах СНД.

Список добавок, які не мають дозволу на використання у харчовій промисловості: Е 103, 107, 125, 127, 128, 140, 153-155, 160d, 160f, 166, 173-175, 180, 182, 209, 213-219, 225-228, 230-233, 237, 238, 241, 252, 263, 264, 281-283, 302, 303, 305, 308-314, 317, 318, 323-325, 328, 329, 343-345, 349-352, 355-357, 359, 365-368, 370, 375, 381, 384, 387-390, 399, 403, 408, 409, 418, 419, 429-436, 441-444, 446, 462, 463, 465, 467, 474, 476-480, 482-489, 491-496, 505, 512, 519-523, 535, 537, 538, 541, 542, 550, 552, 554-557, 559, 560, 574, 576, 577, 579, 580, 622, 623-625, 628, 629, 632-635, 640, 641, 906, 908-911, 913, 916-919, 922, 923, 924Ь, 925, 926, 929, 942, 943а, 943Ь, 944-946, 957, 959, 1000, 1001, 1105, 1503, 1521.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГЛІТЕРАТУРИ

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.

5. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

6. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.