Сторінка
2

Структура, роль та завдання Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

• забезпечує розроблення, погоджує або затверджує програми підготовки спеціалістів, посадових осіб органів управління і сил цивільної оборони до дій у надзвичайних ситуаціях, навчання населення, організовує та проводить атестацію рятувальників і аварійно-рятувальних формувань;

• забезпечує безпеку осіб, які залучаються до роботи у районах надзвичайних ситуацій, і збереження вантажів, що доставляються у райони лиха;

• налагоджує в установленому порядку міжнародне співробітництво з питань, віднесених до його повноважень, вивчає, узагальнює та поширює зарубіжний досвід, проводить зовнішньоекономічну діяльність згідно з чинним законодавством, бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру;

• організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їхньою реалізацією державної політики стосовно державної таємниці, установлює контроль за її збереженням у цеп тральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;

• здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Для більш якісної та організованої роботи Міністерства та відповідно до "Положення про МНС", функціональні обов'язки та повноваження розподілено між керівним складом Міністерст­ва та структурними підрозділами центрального апарату.

Серйозні навантаження під час надзвичайних ситуацій відчу­вають на собі сили цивільної оборони центрального підпорядку­вання, територіальні ланки цивільної оборони (переважна частка надзвичайних ситуацій виникає на регіональному і місцевому рів­нях відповідальності і реагування). З таким самим навантаженням працюють органи виконавчої влади, які, згідно з Положеннями "Про цивільну оборону України", входять до її складу, і не тільки вони.

Оскільки значної кількості катастроф і небезпечних явищ уник­нути неможливо, Міністерство докладає зусиль щодо удосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації і ліквідацію їх наслідків. Па жаль, зусилля щодо подолання наслідків аварій і катастроф природного та техногенного характеру, даючи позитивні результати у справах усунення безпосередньої загрози життю і здоров'ю людини у разі конкретної надзвичайної ситуації, загалом для країни стають все менш ефективними. Тому актуальною залишається проблема всебічного удосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації з поступовим переміщенням акцентів і центру уваги на усунення причин їх виникнення.

Міністерство і цивільна оборона загалом вже сьогодні можуть реагувати па надзвичайні ситуації на функціональних засадах, що ж стосовно запобігання, то це більшою мірою прерогатива місцевих органів виконавчої влади, галузевих міністерств і відомств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГЛІТЕРАТУРИ

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.

5. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

6. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.

10. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.

11. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

12. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

13. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.

14. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

15. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.

16. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.

17. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.

18. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.