Сторінка
3
7. Забезпечує своєчасне розгортання евакокомісії (збірного або приймального евакопункти) та її розміщення.
8. Забезпечує своєчасну підготовку особового складу евакоорганів (евакокомісії, збірного або приймального евакопункти) до дії за призначенням.
9. Організовує щорічне уточнення особового складу евакоорганів суб'єкта господарювання (сільської або селищної Ради).
ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ЕВАКОКОМІСІЇ:
1. Організовує і своєчасно проводить заняття з особовим складом евакоорганів (евакокомісія, ЗЕП, ПЕП) суб'єкта господарювання (сільської або селищної Ради).
2. Готує проекти розпоряджень евакокомісії суб'єкта господарювання (сільської або селищної Ради) з питань організації і проведення евакозаходів у НС.
3. Організовує розміщення евакоорганів та забезпечує робочі місця всім необхідним для роботи в НС.
4. Виконує усі розпорядження голови евакокомісії, а при його відсутності викопує його обов'язки.
5. Організовує щорічне уточнення особового складу евакооргапів суб'єкта господарювання (сільської або селищної Ради).
5. Заходи безпеки при виконанні РНАВР
Заходи безпеки при виконанні пошуково-рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт проводяться протягом всього терміну їх проведення.
Інструктаж особового складу сил ЦО проводиться до виходу на марш та напередодні вступу сил в осередок (район) ураження та кожного дня перед виконанням рятувальних та аварійно-невідкладних робіт. Інструктаж проводять начальники підрозділів сил ЦО та керівники робіт на місцях.
Особовий склад сил ЦО забезпечується засобами індивідуального захисту згідно з табелем оснащення, спеціальним одягом і безкоштовним харчуванням, медичним та іншим забезпеченням.
Рішення на введення пропускного режиму приймає начальник цивільної оборони району (міста) або суб'єкта господарської діяльності.
Організація управління, оповіщення і зв'язку при виконанні РНАВР. Управління діями сил, що залучаються до ліквідації наслідків аварії (катастрофи, стихійного лиха), здійснюється з основних пунктів управління, розташованих у місцях дислокації, та рухомих з використанням відомчих та орендних каналів зв'язку.
Відповідними черговими службами за допомогою усіх засобів оповіщення і зв'язку виконується негайне оповіщення за підпорядкуванням про виникнення надзвичайної ситуації.
Залежно від виду, характеру і масштабу аварії (катастрофи, стихійного лиха), роботи з ліквідації наслідків проводяться під керівництвом начальника ЦО об'єкту або його заступників у взаємодії з штабами ЦО та з НС і територіальними органами виконавчої влади (комісіями з питань техногенної та екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій).
Організовується розвідка небезпечних осередків та зон з метою визначення характеру, обсягів руйнувань, рятувальних та інших невідкладних робіт, необхідних сил і засобів.
Одержана інформація передається штабу ЦО та з НС суб'єкта господарської діяльності для оцінки обстановки та підготовки пропозицій щодо організації робіт з їх ліквідації, а також відділу з питань H С та ЦЗН району (міста).
Проводяться заходи щодо локалізації осередків аварії (катастрофи, стихійного лиха), проведення невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.
Органи управління, які беруть участь у ліквідації надзвичайної ситуації, залежно від обставин можуть працювати:
у режимі повсякденної готовності - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній, сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії і епіфітотії);
у режимі підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (при інформації щодо можливого виникнення надзвичайних ситуацій);
у режимі діяльності при виникненні НС - при реальній загрозі виникнення надзвичайної ситуації;
у режимі діяльності при введенні надзвичайного стану
- при запровадженні в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".
За результатами оцінки обстановки приймається рішення на організацію і проведення аварійно-рятувальних робіт, надання допомоги потерпілим усіма наявними силами і засобами.
Усі роботи з ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф об'єктом проводяться у взаємодії з відповідними територіальними відділами з НС та ЦЗН, з якими погоджуються строки та порядок використання відомчих сил і засобів ЦО, всебічного забезпечення проведення аварійно-рятувальних робіт.
Порядок подання доповідей про обставини та хід проведення РНАВР
Доповіді про обстановку та дії сил цивільної оборони з ліквідації наслідків можливих НС техногенного, природного, соціально-політичного та екологічного характеру і хід проведення невідкладних відновлювальних робіт подаються за допомогою засобів технічного зв'язку штабом ЦО та з НС об'єкта:
• підтвердження на одержання сигналів оповіщення про загрозу виникнення або виникнення аварії, катастрофи чи стихійного лиха — негайно;
• про результати розвідки місць можливих аварій (катастроф) або зони стихійного лиха - негайно;
• у період ліквідації наслідків НС: кожні 4 год. першої і другої доби; з 3-ї доби подаються до 8.00 і 20.00 год. за станом на 6.00 і 18.00 год. за київським часом;
• окремі донесення відповідно до розпоряджень вищих органів управління ЦО та з НС.
Строки подання донесень можуть бути уточнені залежно від обставин та масштабів аварії (катастрофи, стихійного лиха).
Форма доповідей складається згідно з додатком до плану та згідно з вказівками вищих органів управління ЦО та з НС.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГЛІТЕРАТУРИ
1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.
2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.
3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.
4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.