Сторінка
2
Виконання працівником конкретних дій і операцій обслуговується мнемічними процесами, які характеризуються як оперативна пам’ять.
Запам’ятовування, зберігання і відтворення інформації, яка надходить і переробляється в процесі виконання певних трудових дій і яка необхідна для досягнення мети цієї конкретної дії, називається оперативною пам’яттю. В оперативній пам’яті використовуються матеріали, які надходять як з короткотривалої, так і довготривалої пам’яті. При цьому в пам’яті утримуються проміжні результати розумової діяльності доти, доки людина ними оперує. По мірі наближення до кінцевого результату проміжний матеріал може забуватися. Певний обсяг матеріалу, який утримується в пам’яті для досягнення мети дії, називають оперативними одиницями пам’яті.
Показниками оцінки пам’яті є обсяг, швидкість та міцність запам’ятовування, точність і готовність до відтворення інформації.
Обсяг пам’яті щодо абсолютно нового, не пов’язаного за змістом матеріалу, становить 7 ± 2 одиниць. Швидкість запам’ятовування характеризується кількістю повторень, необхідних людині для запам’ятовування певного обсягу матеріалу. Міцність запам’ятовування виражається тривалістю зберігання матеріалу і швидкістю його забування. Точність пам’яті полягає в здатності без перекручень відтворити інформацію. Готовність пам’яті — це вміння пригадати в потрібний момент необхідну інформацію. Зрозуміло, що люди різняться за цими показниками пам’яті. Відмінності ці певною мірою зумовлені типом вищої нервової діяльності, а також залежать від умов індивідуального розвитку.
Рівень розвитку пам’яті є важливим показником інтелектуального розвитку людини. Важливим фактором і умовою вдосконалення пам’яті є праця, оскільки пам’ять разом з мисленням становить зміст усіх видів діяльності і характеризує рівень їх інтелектуалізації.
Методи вивчення пам’яті
Перелічені вище показники пам’яті під впливом трудових навантажень на працівника зазнають закономірних динамічних змін протягом робочого дня. Тому вивчення їх має практичне значення для оцінки динаміки працездатності і діагностики втоми працівників.
Індивідуальні особливості пам’яті є важливими властивостями особистості, які визначають професійну придатність людини до багатьох професій і спеціальностей.
Найбільш поширеними і доступними у виробничих умовах є такі методики дослідження короткотривалої зорової і слухової пам’яті, як: «пам’ять на числа», «пам’ять на слова», «пам’ять на геометричні фігури», методика «оперативна слухова пам’ять», методика «інформаційний пошук» та ін. [19].
Суть методики «пам’ять на числа» полягає в тому, що працівникам пропонують запам’ятати і відтворити протягом однієї хвилини в будь-якому порядку двоцифрові числа. Ряд з 10 двоцифрових чисел зачитується або демонструється протягом 30 с. Як правило, використовуються числа від 21 до 98, за винятком таких, як 20, 30, 22, 33 і подібних до них.
Приклад таблиць з рядами двозначних чисел:
91 | 42 | 89 | 65 | 83 | 34 | 51 | 23 | 84 | 71 |
28 | 57 | 93 | 68 | 87 | 46 | 39 | 52 | 37 | 74 |
92 | 73 | 81 | 43 | 32 | 62 | 53 | 27 | 85 | 94 |
54 | 58 | 72 | 61 | 35 | 82 | 47 | 21 | 97 | 34 |
За результатами дослідження підраховується кількість правильних відповідей по кожному ряду і обчислюється середній показник. Для слухового сприймання він міститься в межах 2—7, для зорового 3—9.
Аналогічною є методика «пам’ять на слова». Замість двоцифрових чисел використовуються ряди з 10 одно- і двоскладовими словами, не пов’язаними між собою логічним змістом (наприклад, вовк, круг, гвинт, палка).