Сторінка
7

Продовольча проблема: зміст, історична зумовленість, шляхи вирішення

Єпіцентр цього поясу вже давно знаходиться в Тропічній Африці, найбіднішому регіоні світу. На початку 70-х років в Африці нараховувалось 90 млн. голодуючих, в середині 80-х – 140 млн., а в середині 90-х років – 210 млн. В цьому регіоні є країни, де частка голодаючих і недоїдаючих людей у вьому населенні перевищує 40% (Чад, Сомалі, Уганда, Мозамбік) або складає від 30 до 40% (Ефіопія, Малі, ДР Конго, Замбія).

Не дивлячись на досягнення “зеленої революції”, досить складна продовольча ситуація зберігається в Південно-Західній, Південній та Південно-Східній Азії. Так, в Південній та Південно-Східній Азії загальна чисельність голодуючих в 70 – 80-х роках була на рівні 280-290 млн. чоловік, а в дев’яностих показник мало змінився. За деякими даними, в першій половині 90-х років в Непалі до категорії недоїдаючих належало 70% всього населення, в Індії – більше 60%, в Пакистані та Індонезії – 40%. В друці можна зустріти й таку цікаву статистику: середній американець за рік з’їдає 174 яйця, а індієць – всьго 25 (або одне яйце в два тижні). В країнах Південної Азії лише 2% споживаних білків припадає на м’ясо.

Багато міжнародних експертів сходяться в тім , що виробництво продовольства у світі в найближчі 20 років буде здатно в цілому задовольнити попит населення на продукти харчування , навіть якщо населення планети буде щорічно зростати на 80 млн. чоловік. При цьому попит на продовольство в розвитих країнах, де він і так досить високий, залишиться приблизно на сучасному рівні (зміни торкнуться головним чином структури споживання і якості продуктів). У той же час зусилля світового співтовариства за рішенням продовольчої проблеми приведуть , як передбачається, до реального росту споживання продовольства в країнах, де спостерігається його недостача, тобто в ряді держав Азії, Африки і Латинської Америки, а також Східної Європи.

Список використаних джерел:

Липец Ю.Г., География мирового хозяйства, - М., 1999

Барабанов В.В., Економічна геграфія, - К., 2000

Кордова Е.Р., Прокормим ли планету? - К., 1996

Державин Л.С., Продовольча криза, - К., 1997

Human development report 1994 Published for United nations development program. - New York - Oxford: Oxford University Press, 1994.

Голубець М. Від геосфери до соціосфери. - Львів, 1995

Электронный комплексный географический атлас "Наша земля"/ Лютый А.А., Комедчиков Н.Н., Лебедева Н.Я. и др.// Материалы международной конференции "Интеркарто 2: ГИС для изучения и картографирования окружающей среды". – Иркутск, 2002.

Кофи А. Годовой доклад о работе Организации 2001 г.,- Нью-Йорк: ООН, 2001

Гор Л. Земля на чаше весов.-М.,1999.

Жибуль И.Я. Экологические потребности: сущность, динамика, перспективы.-М.,1991.

Історія взаємодії людини і природи (тези конференції).-К.,2003,ч.1-3.

Кравченко И.И. Экологическая теория в современных теориях общественного развития.-М.,1992.

http://www.anriintern.com/ecology/spisok.htm

http://www.ecolife.ru/index.shtml

http://www.eur.ru/

http://www.eurunion.org/infores/euindex.htm/

http://europa.eu.int/eur-lex/en/

http://www.ambassade.dk/dkrussimose-da.php3/

[1] Економічна безпека світу. // Соціально-політичний журнал. 2003. №5. стор. 3.

[2] Медведев Ж. Н. Экологические лимиты индустриальной экономики // ЭКО. — 1995. — № 6. — с.151.

[3] Задорожний В. О. Дослідження історичних наукових течій в області продовольчого забезпечення населення світу. – Львів. 2002., 261 стор.

[4] Липец Ю.Г., География мирового хозяйства, - М., 1999, 28 стор.

[5] Мадаєв О. С. Історія світового господарства. – Київ 2001, 294 стор.

[6] Бестужев-Лада И. В. Нормативное социальное прогнозирование: возможные реализации целей будущего. Опыт систематизации. М., Наука, 1987. — с. 214.

[7] Історія взаємодії людини і природи (тези конференції).-К.,2003,ч.1-3.