Сторінка
6

Мікроклімат та комфортні умови життєдіяльності

Проектоване штучне освітлення оцінюється за багатьма показниками, що характеризують тип і кількість освітлювальних ламп, їхнє розміщення і висоту підвісу, види використовуваної арматури. Найчастіше можуть бути використані загальна і комбінована види систем освітлення: тобто місцева в сполученні з загальною. При загальній системі світильники розташовують у горизонтальній площині стелі чи зосереджують їх локально. Умови освітленості залежать від співвідношення відстані між світильниками в горизонтальній площині і висотою їхнього підвісу. На оптимум цього співвідношення впливає тип світильників.

Як джерела штучного освітлення використовуються лампи накалювання і люмінесцентні. Лампи накалювання дають суцільний спектр випромінювання, близький до природного, однак вони неекономічні – на світлове випромінювання йде всього від 5 до 18 відсотків споживаної енергії. Газорозрядні, люмінесцентні лампи більш економічні, але в більшості випадків не забезпечують правильну передачу кольору, особливо синтетичних матеріалів. На практиці використовуються наступні типи люмінесцентних ламп: ЛД – лампи денного світла, які мають блакитнуватий відтінок світіння; ПХБ – лампи холодно-білого кольору з жовтуватим відтінком світіння та ЛТБ – лампи білого кольору з рожевим відтінком світіння.

При виборі ламп потрібно враховувати що: 1) чим вище рівень освітленості, тим приємніше холодне світло ламп ЛД, при малих рівнях освітленості використовуються пампи ЛТБ, 2) при одночасному використанні ламп накалювання і люмінесцентних, краще застосовувати лампи ЛТБ; 3) кольоровість освітлюваних поверхонь повинна узгоджуватися з кольоровістю застосовуваних ламп. Наприклад, блакитнувате світіння ламп ЛД добре сполучається з блакитним і салатовим кольором парт, столів; світло ламп ЛД і ЛТБ – з ясно-коричневим фарбуванням меблів.

При застосуванні штучного освітлення необхідно виключити пряму і відбиту блискучість від джерел світла, що досягається відповідною арматурою світильників. Найкращими вважаються світильники розсіяного світла.

Конструкція світильника, крім того, повинна надійно захищати джерело світла від пилу, вологи, забезпечувати електро- вибухо- та пожежабезпеку.

Оцінку освітленості в приміщеннях і на робочих місцях здійснюють прямим і непрямим методами. Прямий метод полягає у визначенні освітленості за допомогою люксметра. Люксметр являє собою мікроамперметр, підключений до фотоелемента (як правило, селенового) і градуйований в одиницях освітленості.

Непрямий метод оцінки освітлення полягає у визначенні КПО та СК. Потім отримані показники порівнюють зі стандартами.

ЛІТЕРАТУРА

1. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України.– К.: – 2000.

2. Бабенко О.І., Задорожна О.М.,Черевко Р.І. Безпека життєдіяльності людини в надзвичайних ситуаціях: Навч.посібник.– К.: ІЗМН. – 1996.– 224с.

3. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі: Навч. Посібник. – Кіровоград. – 1998.– 292с.

4. Чирва Ю.О.,Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К.: АТІКА.– 2001.– 304с.

5. Джигирей В.А. та ін. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Львов: “Афіша”. – 1999.–254с.

6. Литвак С.М., Михайлик В.О. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – Миколаїв: ТОВ “Компанія ВІД”. – 2001. – 230с.

7. Методичні вказівки і завдання для самостійної роботи студентів з курсу “Безпека життєдіяльності людини”, КНЕУ.– 1998. –44с.

8. Каммерер Ю.Ю.,Кутырев А.К., Харкевич А.Е. Защитные сооружения гражданской обороны :Учеб.пособие.– М.: Энергоатомиздат. – 1985.– 232с.

9. Шубин Е.П. Гражданская оборона : Учебное пособие. – М.: Просвещение. – 1991. – 223с.

10. Жалібо Е.П. Безпека життєдіяльності.– Львів.: “Новий світ”. – 2000. –320с.

11. СтеблюкМ.І. Цивільна оборона.– Київ.: “Знання-прес”. –2003.– 430 с.

12. Алексеенко В.А. Биосфера и жизнедеятельность: Учеб.пособие. – Логос, 2002.– 212с.