Сторінка
4
Рівень безпеки виробничого обладнання забезпечується технічними та організаційними заходами, проведенням атестації робочих місць, контролем за станом і експлуатацією обладнання, проведенням згідно з графіком планово-запобіжних ремонтів.
Особливе значення має забезпечення пожежної безпеки.
Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки, є Закон України «Про пожежну безпеку», прийнятий 17 грудня 1993 р. Цей закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
Пожежа — це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.
Пожежна безпека виробничих об’єктів забезпечується: правильним вибором ступеня вогнестійкості об’єкта та межі вогнестійкості окремих елементів та конструкцій; огородженням та бункеруванням вибухонебезпечних ділянок або розміщенням їх у захищених кабінах; використанням систем активного стримування вибуху; використанням легкоскидуваних конструкцій у будинках та спорудах; застосуванням систем протидимного захисту; забезпеченням безпечної евакуації людей; застосуванням засобів пожежної сигналізації, оповіщення та пожежогасіння; організацію пожежної охорони об’єкта, газорятувальної та гірничорятувальної служб.
Велике значення при забезпеченні заходів пожежобезпеки має оцінка пожежної безпеки виробництв. Для раціонального проектування будинків та споруд необхідно передусім встановити категорію пожежної безпеки виробництва. Виробничі споруди поділяються на шість категорій: А, Б, В, Г, Д, Е.
Категорія А (вибухопожежонебезпечні виробництва) включає виробництва, які мають горючі гази з нижньою контраціонною межею спалахування в повітрі 10% і менше, рідина з температурою спалаху до 28˚С (якщо з вказаних газів та рідини може утворюватися вибухонебезпечна суміш в обсязі, який перевищує 5% обсягу повітря в приміщенні), а також речовини, здатні вибухнути та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря чи одна з одною.
До категорії Б (вибухонебезпечні виробництва) належать виробництва, що мають горючі гази з нижньою контраціонною межею спалаху в повітрі більше 10%; рідини з температурою спалаху від 28 до 61˚С; рідини, нагріті в умовах виробництва до температури спалаху і вище; горючий пил або волокна з нижньою межею спалаху 65 г/м3 і менше, якщо вказані гази, рідини та пил можуть утворювати спалахонебезпечні суміші в об’ємі, який перевищує 5% об’єму повітря в приміщенні.
Категорія В (пожежонебезпечні виробництва) — виробництва, які мають рідини з температурою спалаху, вищою 61˚С; горючий пил або волокна з нижньою межею спалаху більше 65 г/м3; тверді горючі речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, повітрям або один з одним лише горіти.
Категорія Г — це виробництва, які мають негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному чи розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променевого тепла, іскор та полум’я; тверді речовини, рідина та гази, що згоряють або утримуються як паливо.
До категорії Д належать виробництва з непожежонебезпечними технологічними процесами, де є негорючі речовини і матеріали в холодному стані.
До категорії Е (вибухонебезпечні виробництва) належать виробництва, де є горючі гази і вибухонебезпечний пил у такій кількості, при якій з них можуть утворитися вибухонебезпечні суміші в обсязі, що перевищує 5% об’єму повітря в приміщенні, в якому за умов технологічного процесу можливий лише вибух (без подальшого горіння); речовини, які здатні вибухати (без подальшого горіння) при взаємодії з водою, киснем повітря чи одна з одною.
Категорії виробництв за пожежною небезпекою більшою мірою визначають вимоги до конструктивних і планувальних рішень будівель та споруд, а також інших питань забезпечення пожежо- та вибухобезпечності.
Умови розвитку пожежі в будівлях та спорудах багато в чому визначаються ступенем їх вогнестійкості. Ступенем вогнестійкості називається здатність будівлі (споруди) в цілому опиратися руйнуванню під час пожежі. Будівлі та споруди за ступенем вогнестійкості поділяються на п’ять ступенів (І, ІІ, ІІІ, ІV, V). Ступінь вогнестійкості будівлі залежить від спалаху та вогнестійкості основних будівельних конструкцій і від межі поширення вогню по цих конструкціях.
При будівельному проектуванні промислових підприємств з погляду пожежної безпеки генеральні плани мають: забезпечувати необхідні безпечні відстані від межі підприємства до сусіднього підприємства, населеного пункту, полоси магістральних залізничних доріг і водних шляхів; передбачати правильне зонування будівель і споруд з урахуванням їх призначення та інших ознак; відповідати встановленим протипожежним розривам між будівлями і спорудами.
Під час пожежі чималу небезпеку становлять продукти горіння (дим), які містять отруйні, а часом і вибухонебезпечні речовини. Для їх виведення створюються димові люки, що забезпечують спрямоване видалення диму, незадимленість суміжних приміщень, полегшують виявлення осередку пожежі.
Згідно з чинним законодавством власники підприємств, установ та організацій, а також орендарі зобов’язані:
розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;
розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, здійснювати постійний контроль за їх виконанням;
забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
організувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо забезпечення виконання цих правил;
тримати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
створювати в разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та мати необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;
подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об’єктів і продукції, що ними виробляється;