Сторінка
3

Основи техніки безпеки

Загальні вимоги і норми безпеки за видами небезпечних та шкідливих виробничих факторів встановлюють стандарти безпеки праці, які забезпечують нормативну базу управління умовами праці.

Стандарти безпеки праці поділяються на міждержавні (ГОСТ), державні (ДСТУ), галузеві (ОСТ), стандарти підприємств (СТПССБП).

Державні стандарти охорони праці — це норми і правила, що поширюються на всі галузі господарства, незалежно від форми власності та виду діяльності: будівельні, санітарні норми й правила; правила розміщення електроустановок споживачів; правила дорожнього руху; положення «Про розслідування та облік нещасних випадків» тощо.

Міжгалузеві норми і правила — це такі, що регламентують охорону праці в кількох галузях або в окремих видах виробництв.

Галузеві норми і правила розробляються на основі загальнодержавних, міжгалузевих законодавчих актів, норм та правил з урахуванням специфіки виробництва для певної галузі господарства та установи даної галузі.

Слід знати, що загальнодержавні, міжгалузеві та галузеві нормативні акти, стандарти, технічні умови охорони праці переглядаються у зв’язку з впровадженням досягнень науки і техніки, але не рідше ніж раз на 10 років.

Розглядаючи стандарти підприємств, слід відзначити, що вони розробляються за такими групами, як:

організаційно-методичні;

вимоги безпеки до виробничого устаткування;

вимоги безпеки до технологічних процесів;

вимоги до забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.

Необхідно знати роль стандартів підприємств для забезпечення безпеки праці:

— стандарти підприємства з безпеки праці є законом підприємства, що підвищує відповідальність керівників та відповідних служб за охорону праці;

— вони дозволяють упорядкувати і систематизувати вимоги безпеки до устаткування, технологічних процесів;

— зосередити увагу не лише на виявленні причин травматизму і профзахворюваності, а й створити умови для зниження травматизму і профзахворюваності.

Впровадження стандартів на підприємствах, в установах та організаціях полягає у конкретній реалізації їх вимог у забезпеченні безпеки праці.

Стандарти впроваджують згідно з комплексними заходами з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії, розробленими на основі обстеження устаткування, технологічних процесів, фактичного санітарно-техніч­ного та протипожежного стану робочих місць.

Розглядаючи техніку безпеки, виділяють такі поняття, як безпека праці, безпека умов праці, безпека виробничого процесу, безпека виробничого устаткування. Для ознайомлення з цими поняттями потрібно ознайомитися з підручником Васильчук М. В., Вінокурова Л. Е., Тесленко М. Я. «Основи охорони праці». Розділ 2 «Основи безпеки праці в галузі», розділ 4 «Техніка безпеки» навчального посібника «Безопасность жизнедеятельности» под ред. проф. Э. А. Ару­стамова; розділ 3 «Основи техніки безпеки» підручника В. Н. Жиде­цького, В. С. Джигирей, О. В. Мельникова «Основи охорони праці».

Вимогам, що їх робота висуває до робітника, мають відповідати робоче місце і знаряддя праці. Працівник повинен мати засоби і можливості формування свого трудового середовища.

Слід мати на увазі, що безпека праці досягається забезпеченням безпеки виробничого устаткування, виробничих процесів, а також будівель та споруд.

Вирішення питань охорони праці здійснюється на стадіях проектування, виготовлення та експлуатації різних об’єктів виробничого призначення.

Будівлі, споруди підприємств повинні відповідати будівельним нормам і правилам, санітарним нормам проектування промислових підприємств СН 245-71, а також галузевим нормативним документам.

Щодо безпеки виробничого обладнання, то його слід охарактеризувати як властивість виробничого обладнання зберігати відповідність вимогам безпеки праці при виконанні заданих функцій в умовах, установлених нормативно-технічною документацією.

Конструкції машин і виробничого обладнання повинні проектуватися так, щоб вони не були джерелом несприятливого впливу на людину. Це означає, що конструкції обладнання мають відповідати вимогам підтримки на робочому місці санітарно-гігієнічних вимог праці на рівні нормативів, які встановлені законодавством про охорону праці. В проектуванні конструкцій машин і виробничого обладнання повинно врахо­вуватися також забезпечення його обслуговування в сприятливих для працівника позах, із застосуванням зусиль, траєкторії, швидкості і кількості рухів суглобів у фізіологічно допустимих позах.

Вимоги виробничої ергономіки випливають з особливостей нормального функціонування органів чуття людини, наприклад: фізіологічної обумовленості кута зору, рівня інтенсивності сигналу, обсягу інформації, що її працівник має сприймати й переробляти. Це значить, що конструкція обладнання повинна відповідати анатомо-фізіологічним і психологічним особливостям будови і функціонування органів людини.

Вимоги безпеки виробничого обладнання викладені у міждержавних стандартах, наприклад: ГОСТ 12.2.003-91. «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности»; ГОСТ 12.2.049-80 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования»; ГОСТ 12.2.062-82 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные».