Сторінка
7

Техніка безпеки при експлуатації лазерів і лазерних установок

Мимовільні рухи очного яблука приводять до того, що окремі ділянки сітківки змінюють своє положення щодо падаючого випромінювання багато разів у секунду. Тому неперервне й імпульсно-періодичне випромінювання викликають ушкодження сітківки в області, значно більшій, ніж площа сфо-кусованого на ній зображення, навіть у тому випадку, якщо під час опромі-нення пучок не відхиляється від прямої лінії бачення.

Таким чином, лазерне випромінювання здійснює шкідливу дію на всі структури органів зору. У міру збільшення щільності енергії випромінюван-ня ступінь ураження та зміни тканин ока зростає. Основний механізм уш-коджень – теплова дія.

5. Вплив лазерного випромінювання на шкіряний покрив

і внутрішні органи

Опромінення шкіри ЛВ може викликати в ній патологічні зміни, при цьому можливо виникнення як легких функціональних змін (почервоніння), так і важких (некроз – омертвіння, карцинома шкіри – злоякісна пухлина) [2-4; 15].

При впливі потужного ЛВ на шкірі виникає термічний опік. Вплив більш високих енергій приводить до більш глибоких некротичних змін. При впливі ЛВ з енергією понад 100 Дж/см2 на шкірі виникає ділянка некрозу з кратероподібною деформацією.

Малі рівні також впливають на організм. Однократний імпульс випро-мінювання здійснює більшу дію, ніж серія імпульсів. Так, неодимове ЛВ ви-кликає такі ж видимі зміни на шкірі при рівні енергії 20-25 Дж/см2, як і бага-торазове (5 імпульсів протягом 2 с) при енергії в одиницях Дж/см2. Слабкий вплив випромінювання на шкіру супроводжується змінами функціонального характеру. Ефект впливу на шкірні покриви визначається, з одного боку, па-раметрами ЛВ, з іншого, – ступенем пігментації шкіри і станом кровообігу. За інших рівних умов опромінення темнопігментована шкіра (особливо ро-димі плями) поглинає лазерне випромінювання значно більше, ніж світла шкіра. У той же час відсутність достатньо вираженої пігментації створює умови для більш глибокого проникнення випромінювання у шкіру і навіть під шкіру, унаслідок чого можуть уражатися і підшкірні тканини. Мало піг-ментована шкіра пропускає від 45 до 60 % випромінювання рубінового ЛР, а шкіра разом з підшкірними м’язами – від 25 до 30 %.

Найбільший біологічний вплив здійснює ЛВ з довжинами хвиль 0,28-0,32 мкм. Воно більш глибоко проникає в шкіру і має виражену, канцероген-ну дію. Біологічні ефекти, що виникають при опроміненні шкіри ЛВ у знач-ній мірі залежать від довжини його хвилі. Так при дії УФЛВ найбільш ха-рактерними ураженнями є: різні фотохімічні реакції, еритема, розриви хімічних зв’язків у більшості молекул, що входять до складу живої тканини, різні переродження, стимулювання появи новоутворень, утворення вільних радикалів, дія на внутрішні органи. При дії ЛВ видимого діапазону в основ-ному проявляється його термічна дія. А при дії ЛВ ІЧ-області спектра найбільш характерними проявами є: виражені деструктивні зміни тер-мічного характеру (опіки різного ступеня), мікроскопічні (гістологічні і гіс-тохімічні) зміни, ураження внутрішніх органів. Зазначимо, що як наслідок дії ЛВ можуть виникати зміни в органах дихання, серцево-судинній та ен-докринній системах, порушення обміну речовин.

Зокрема при однократному впливі ЛВ з довжиною хвиль 1,06 мкм і щільністю енергії до 10 Дж/см2 видимих змін на шкірі не виявляється, однак в епідермісі виникає гіперкератоз і паракератоз, а в дермі –гіперемія і про-ліферація гістоцитів. Уже при щільності енергії 20 Дж/см2 з’являються види-мі ознаки ушкодження – некротичні зміни; при 50 Дж/см2 – дрібні крово-виливи і некроз усієї дерми, у центрі впливу руйнувалися придатки шкіри; при 150 Дж/см2 – некроз поширюється за межі зони опромінення, а при 250-400 Дж/см2 – некроз захоплював усю товщу шкіри і підшкірної клітковини, аж до м’язів.

Одним з найбільш часто зустрічаємих ознак ушкодження шкіри є наб-рякання жирових клітин у глибоких шарах сполучної тканини. Існує різка границя між ушкодженими і неушкодженими тканинами. Пузир лазерного опіку, на відміну від звичайного термічного, локалізується глибше. Сфоку-сований лазерний промінь викликає більш виражені по глибині і тяжкості ураження, ніж несфокусований, три цьому характер і тяжкість ушкодження шкіри залежать від параметрів ЛВ, а також від абсорбційної і відбивної здат-ності шкіри, ступеня її гетерогенності, вмісту води і теплопровідності.

У деяких випадках відзначається підвищена чутливість шкіри обличчя людини до випромінювань видимого спектра (синьо-зелена область). Реак-ція шкіри на ЛВ виявляється в почервоніннях, набряклості, почутті сверб-лячки і печіння, болючих відчуттях [3, 4, 15].

При впливі на шкіру ЛВ невеликої інтенсивності в організмі виника-ють загальні функціональні біохімічні зміни: підвищення вмісту цукру і хо-лестерину в крові, зменшення кількості еритроцитів, гемоглобіну, збільшен-ня кількості лейкоцитів і тромбоцитів, зрушення в системі згортання крові, коливання артеріального тиску, загальна слабість, сонливість, нездужання, зміна частоти скорочення серця, тупий головний біль у лобово-скроневих і потиличних областях, запаморочення, колючі болі і неприємні відчуття в об-ласті серця, пригнічення сухожильних рефлексів, тремтіння пальців рук і вік, розлад діяльності зорових і інших аналізаторів, гноблення функції орга-нів слуху, порушення функцій вестибулярного апарата, функціональні роз-лади в діяльності нервової і серцево-судинної систем, зменшення частоти пульсу.