Сторінка
2

Електробезпека. Дія на організм, фактори ураження, перша допомога, захист, заземлення

4) Рід і частота струму також суттєво впливають на степінь ураження. Найбільш небезпечним для ураження є змінний струм з частотою від 20 до 1000 Гц. Постійний струм менш небезпечний. При постійному струмі порог-овий відчутний струм підвищується до 6-7 мА, а пороговий невідпускаючий до 50-70 мА. Змінний струм більш небезпечний за постійний, але це характерно для напруг до 300 В, а при більших напругах дуже небезпечним є як змінний струм, так і постійний струм.

5) Індивідуальні особливості людини – стан здоров’я, підготовленість до роботи, стан нервової системи – мають велике значення на результат ура-ження електричним струмом. Підвищеним сприйняттям до дії електричного струму володіють люди, які страдають хворобами шкіри, серцево-судинної і нервової системи, легенів і т.д. Тому до роботи з електричними установками допускаються люди, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання.

6) Умови зовнішнього середовища суттєво впливають на опір тіла людини, а тому і на ступінь ураження електричним струмом.

Згідно правил улаштування електроустановок (ПУЕ) всі приміщення діляться за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом на три класи (або категорії):

1. Приміщення без підвищенної небезпеки – це сухі, безпильні приміщення з нормальною температурою повітря та ізолюючою (наприклад, дерев’я-ною) підлогою, тобто приміщення, в яких відсутні умови, властиві примі-щенням з підвищеною небезпекою і особливо небезпечним приміщенням.

2. Приміщення з підвищенною небезпекою характеризуються наявністю однієї із наступних ознак: сирістю, коли відносна вологість перевищує 75%; високою температурою повітря, яка перевищує +350С; струмопро-відного типу; струмопровідної підлоги (залізна, земляна, залізобетонна, цегляна і т.д.); можливості одночасного торкання людиною до метало-конструкцій будівлі, технологічних апаратів і механізмів, які мають з’єднання з землею з одного боку, і до металічних корпусів електрооблад-нання – з іншого.

3. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із трьох умов: особливої сирості, коли відносна вологість повітря близька до 100%; хімічно активного середовища, коли складові парів або утворю-вані відкладення діють руйнуюче на ізоляцію і струмоведучі частини електрообладнання; двох або більше ознак одночасно, властивих примі-щенням з підвищеною небезпекою.

3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом.

Перша долікарняна допомога людині, ураженій електричним стру-мом складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму і на-дання йому медичної допомоги.

Звільнення потерпілого від дії струму може бути здійснено декіль-кома способами. Найбільш простий і вірний – це відключення відповідної частини електрообладнання. Якщо відключити швидко неможливо (наприк-лад, далеко розміщений вимикач), то можна при напругах до 1000 В переру-бати дріт сокирою з дерев’яною рукояткою або відтягнути потерпілого від струмопровідних частин, тримаючись за його одяг, якщо він сухий, відкину-ти від потерпілого дріт з допомогою дерев’яної палки і т.п.

При напрузі вище 1000В слід використовувати діелектричні рукавиці, боти і в необхідних випадках ізолюючу штангу.

Міри першої медичної допомоги потерпілому залежать від його стану. Якщо потерпілий при свідомості але до цього був без тями, або довгий час знаходився під дією струму, йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря або швидко доставити в лікарню.

При відсутності свідомості, але збереженні дихання потрібно рівно і зручно укласти потерпілого на м’яку підстилку, розстібнути пояс та комір, забезпечити притік свіжого повітря. Слід також давати нюхати нашатирний спирт, скропити водою лице, розтирати і зігрівати тіло.

При відсутності ознак життя потрібно почергово роботи штучне дихання і масаж серця.

4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення.

Стікання струму в землю можливе тільки через провідник, який зна-ходиться в безпосередньому контакті з землею. Такий контакт може бути випадковим або навмисним. В останньому випадку провідник, який знахо-диться в контакті з землею, називається заземлювачем.

При стіканні струму в землю відбувається різке пониження потенціалу заземленої струмопровідної частини до значення потенціалу заземлювача , рівного добутку струму, що стікає в землю , на опір, який цей струм зустрічає на своєму шляху

. (3.1)

Це явище різкого зниження потенціалу є досить благоприємним по умовам безпеки і використовується як одна з мір захисту від ураження струмом при випадковій появі напруги на металічних струмопровідних частинах, які з цією метою заземлюють.

Однак наряду з пониженням потенціалу заземленої струмопровідної частини при стіканні струму в землю виникають і негативні явища, а саме:

1) поява потенціалу на заземлювачі і металічних частинах, які знаходяться з ним в контакті;

2) поява потенціалу на поверхні грунту навколо місця стікання струму в землю.

Ці явища можуть містити в собі небезпеку для життя людини.

Характер розподілу потенціалу на поверхні грунту оцінимо, розгля-нувши випадок стікання струму в землю через найбільш простий заземлю-вач – півкулю радіусом (рис. 3.1). Для спрощення вважаємо, що земля у своєму об’ємі однорідна, тобто в довільній точці має однаковий питомий опір (Ом×м). Тоді на віддалі х від центру заземлювача густина струму буде