Сторінка
4
Залежно від рівня окупності об’єкта лізингу розрізняють оперативний і фінансовий лізинг.
Оперативний лізинг передбачає передання лізингоодержувачі права користування об’єктом лізингу, який належить лізингодавцю, на строк, що не перевищує строку його повної амортизації, з обов’язковим поверненням об’єкта лізингу його власнику після закінчення строку дії лізингового договору.
Фінансовий лізинг - це договір, у результаті укладання якого лізингоодержувач отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший за 60% строку його корисної служби, або право власності на який переходить до лізингоодержувача.
Існує два специфічні напрями використання лізингу банками. По-перше, це застосування лізингу для реструктуризації проблемних кредитів і прискорення реалізації заставленого майна. По-друге, лізинг застосовують для фінансування власних потреб у новому банківському обладнанні. Маючи дефіцит власних коштів, банки знайшли у застосуванні лізингової схеми ефективний спосіб прискорення свого технічного розвитку. Банк зі своєю дочірньою лізинговою компанією здійснюють послідовне взаємне фінансування з атакою схемою: банк кредитує лізингову компанію на купівлю необхідного устаткування, а потім лізингова компанія передає банку устаткування на умовах фінансового лізингу. Ефективність такої угоди залежить від співвідношення між розміром додаткового доходу, який отримує банк від своєчасної модернізації своєї техніки(обладнання), і суми процентного доходу, котрої банк не отримає через відтягнення частини своїх фінансових ресурсів на фінансування такої угоди.
Факторинг – це придбання права вимоги на використання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги із взяттям на себе виконання таких вимог і приймання платежів. Факторинг є цілим комплексом фінансових послуг, які комерційні банки надають переважно малим і середнім фірмам-клієнтам в обмін на поступку щодо дебіторської заборгованості.
Головна функція факторингу в сучасних умовах полягає у зменшенні неплатежів, прискорення товарообігу й створенні стабільної системи фінансового забезпечення виробничої сфери. Застосування факторингу дає змогу перетворити дебіторську заборгованість у наявні кошти, які можуть бути одразу ж використані на виробничі цілі, що позитивно вплине на розвиток економіки.
Здійснення факторингу для комерційних банків дає можливість розширити сферу їх діяльності залучити нових клієнтів, збільшити і диверсифікувати джерела доходів. До того ж це поліпшення фінансової звітності клієнта. Основним недоліком факторингу для комерційного банку є висока ризикованість цієї операції в умовах нестабільності економіки, кризи неплатежів через недостатню і недосконалу законодавчу базу в цій сфері. Усі ці фактори змушують бони підвищувати плату за здійснення факторингових операцій. З метою мінімізації ризику комерційні банки лімітують кредитну заборгованість постачальників, страхують окремі угоди.
Форфейтинг – це придбання у кредитора боргу, вираженого в обіговому документі, на безобіговій основі. Це означає, що покупець боргу (форфейтер) бере на себе зобов’язання відмовитися від свого права регресної вимоги до кредитора у разі неможливості одержання грошових коштів від боржника. Фактично форфейиер (комерційний банк або спеціалізована компанія) бере на себе такі ризики, як ризик неплатежу, ризик переказування коштів, валютний, процентний ризик.
Трастові послуги - послуги, що засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа-довіритель-передає майно у розпорядження іншої особи - довірительного власника для управління в інтересах третьої особи - бенефіціара. Трастові послуги – це вид діяльності комерційних банків із управління майном, що передається банку за домовленістю з клієнтом або за рішенням суду.
Гарантії та поручительства – це спосіб забезпечення використання зобов’язань, що застосовується між будь-якими суб’єктами правовідносин.
За договором поруки поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за використання нею свого зобов’язання в повному обсязі або в певній частині. Порукою може бути укладений у письмовій формі, недодержання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору поруки.
У разі невиконання зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Це означає що кредитор може вимагати виконання договору як від боржника, так і від поручителя, якщо інше не передбачено договором поруки. Тобто він відповідає за основний борг сплату процентів а неустойки, а також за відшкодування заподіяних збитків, якщо інші умови не передбачені договором поруки.
Комерційні банки надають своїм клієнтам консультаційні послуги. Вони консультують клієнтів з питань бухгалтерського обліку, звітності оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності, зовнішньоекономічної діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.
Інформаційні послуги банків – це діяльність, пов’язана з доведенням інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформаційних потреб.
До найпоширеніших видів інформаційних послуг, що надають комерційні банки, можна віднести:
- інформування про чинне законодавство зарубіжних країн у галузі банківської справи, фінансів, валютного регулювання, оподаткування тощо;
- надання копій грошово-розрахункових документів;
- допомоги у розшуку перерахованих сум;
- надання інформації про прийняття НБУ та іншими органами рішень, які впливають на господарську діяльність клієнта;
- доведення інформації про курси іноземних валют, коригування цінних паперів та їх дохідність;