Сторінка
4

Структура автоматизованої банківської системи

Розробниками банківських систем компанії R-Style при виділенні банківських задач в новій версії системи RS-Bank 5.0 пропонується модульна побудова АБС. Модулі АБС відповідно до сучасних уявлень про архітектуру банківських систем, яка передбачає розподіл функціональних можливостей, поділяються на два класи: модулі «front-office» та модулі «back-office» і групуються за основними напрямками діяльності комерційного банку .

Модулі «front-office» об’єднують операції, пов’язані з первинним обліком, тобто введенням даних про банківські операції, їх первинну обробку і будь-яку зовнішню взаємодію банку з клієнтами, іншими банками, інформаційними і торговельними системами та формуванням банківських документів.

Модулі «back-office» — це наступна обробка даних «front-office» з метою обліку банківських операцій, формування звітності, аналізу діяльності та виконання операцій, які не є прямим наслідком виконання банківських послуг, а також операції на фінансових ринках.

Наприклад, задача формування кредитного договору — це задача «front-office», а аналіз кредитного портфеля — задача «back-office».

Програмно-технічна платформа АБС

Розробка АБС повинна виконуватись відповідно до міжнарод­них стандартів, що надасть можливість банківській системі України працювати на світових фінансових ринках. Тому під час створення АБС необхідно керуватись саме стандартами, які є загальновиз­наними в світовій практиці.

Найважливішими питаннями, які постають під час створення АБС, є насамперед вибір програмно-технічної платформи, яка є го­ловною при визначенні таких основних характеристик системи:

· апаратна невибагливість, що дає змогу працювати як на одній, окремо взятій ПЕОМ, так і на складній комбінації локальних мереж, які працюють у різних кінцях міста і навіть країни;

· збереження раніше зроблених капіталовкладень при переході на більш продуктивний варіант апаратної платформи;

· можливість роботи в режимі реального часу;

· забезпечення обміну з іншими системами автоматизації, у тому числі з використанням механізму DDE;

· надійність захисту від несанкціонованого доступу та можли­вість відновлення даних при їх фізичних руйнуваннях;

· прийнятна вартість для мінімальної конфігурації АБС і можливість при цьому використання обладнання, що відповідає сучасним технічним досягненням;

· підтримка механізмів транзакцій та реплікацій при одночасній роботі багатьох користувачів, а також у випадках апаратних збоїв та аварій системи;

· переносність програмного забезпечення на різні апаратні платформи.

Основними складовими програмно-технічної платформи є: апаратні засоби, операційні системи (ОС) та СУБД.

Враховуючи те, що між апаратними засобами і операційними системами існує певна залежність, їх можна розподілити на такі три групи:

· MAINFRAME — операційні системи МVS, VSE і аналогічні на комп’ютерах IBM/370/390 та їх аналогах;

· MS DOS, OS/2, Windows NT, Novell NetWare, які працюють на апаратурі Intell.

· UNIX — Unix-подібні операційні системи, які можуть працювати на різних апаратних платформах.

Якщо раніше в якості основних ЕОМ у західних АБС вико­ристовувалися MAINFRAME з багатокористувацькими ОС, то нині на зміну їм пришли міні-ЕОМ чи РС-сервери. Аналіз західних АБС показує, що лише близько 4% банків працюють на платформі MAINFRAME, що становить приблизно 6% від загаль­ної кількості АБС. На вітчизняному ринку програмних засобів такі системи відсутні.

Найпоширенішими системами, що використовуються зараз вітчизняними АБС, є операційні системи для персональних ком­п’ютерів, робочих станцій і серверів MS DOS, Windows NT, Novell NetWare, які працюють на апаратурі Intell. Причому дуже велика частка задач АБС вирішуються в середовищі операційної системи MS DOS. Це — переважно клієнтські програми.

Операційна система MS DOS з 1981 р. стала базовою для персональних комп’ютерів фірми IBM. Ця система дуже проста і дешева. Тому велика кількість АБС, які функціонують й пропо­нуються на вітчизняному ринку програмних засобів, є DOS-сис­темами. Нині вже з’явилась версія цієї ОС, у якій враховані всі зміни в архітектурі ПЕОМ, можливість роботи в мережі. Але ця ОС має певні недоліки, основні з яких такі:

· операційна система MS DOS є однозадачною;

· характеризується недостатньою продуктивністю та відсут­ністю можливості підтримки великих обсягів даних;

· відсутність надійних засобів захисту даних.

Тому DOS-системи є привабливими лише для малих і малопотужних банків враховуючи компроміс між низькою вартістю та обмеженими можливостями системи.

OS/2 — це операційна система для ПЕОМ типу PS/2. В OS/2 вирішена проблема забезпечення багатозначного режиму роботи. MS DOS може запускатись в OS/2 як одна із задач. У цій операційній системі також можливий багатовіконний інтерфейс, подібний до Windows. Системи на основі OS/2 не набули широкого застосування у вітчизняних АБС.

Значно ширшими можливостями порівняно з MS DOS харак­теризуються операційні системи Windows NT та Novell NetWare. Наприклад, Windows NT надає користувачеві зручний графічний інтерфейс і можливість водночас з розв’язанням функціональних задач користуватись текстовим редактором чи електронними таблицями, переглядати базу даних тощо. Використання Windows NT значно розширює можливості АБС.

Незважаючи на зручність й відносно невелику вартість систем на платформах MS DOS, OS/2, Windows NT, Novell NetWare, як показує аналіз західного ринку АБС, користувачі під час прид­бання нових систем віддають перевагу так званим відкритим платформам, і насамперед UNIX-платформі.

До переваг ОС UNIX можна віднести можливість автоматично підтримувати комунікації, системний друк і роботу в мережі. Підтримка роботи в мережі нерозривно пов’язана з ОС UNIX, оскільки вона є багатокористувацькою системою.