Сторінка
3
При цьому поля в повідомленнях поділяються на обов’язкові та необов’язкові. Обов’язкові містять ключову інформацію для повідомлень даного типу. Необов’язкові поля необхідні для здійснення складних багатоступеневих операцій або для передачі додаткових інструкцій. У «хвостовику» повідомлення розміщується код аутентифікації, а також інші кодові повідомлення, призначення яких — попередити банк-отримувач про можливість подвійного платежу, затримки в передачі повідомлення, інша допоміжна інформація. В особливу групу виділено системні повідомлення, які здійснюють діалог користувача із системою. Ці повідомлення використовуються для виконання певних системних функцій: вимоги повідомлень; навчальні цілі; відповіді на запити користувачів та інформування останніх про розвиток мережі; її нові можливості.
Існують три основних системних повідомлення:
— LJG-IN/OUT— системне повідомлення для входу/виходу в систему;
— RETRIEVAL — за цим запитом система надсилає копію повідомлення, яке зберігається;
— REPORTS — дає змогу одержати різні види рахунків (періодичних або разових).
Системним повідомленням надається першочерговий пріоритет, оскільки вони містять основну інформацію щодо функціонування системи. Банківські повідомлення поділяються на термінові та звичайні. За пересилання термінових повідомлень стягується спеціальний тариф.
Безпека передачі та обробки повідомлень
Безпека обміну повідомленнями має дуже важливе значення для нормальної банківської діяльності, тому їй приділяється велика увага і в системі SWIFT.
Організаційно питаннями безпеки та надійності роботи системи займається Генеральна інспекція, що підпорядкована безпосередньо тільки Раді директорів SWIFT.
Для всіх приміщень існує режим обмеженого і контрольованого доступу. Співробітники центрів працюють і переміщуються в обмежених їхніми обов’язками робочих зонах. Існують також спеціальні інструкції на випадок пожежі, терористичних актів, витоків газу, збоїв в живленні і т.ін.
На програмному рівні спеціальна система автоматично виявляє випадки несанкціонованого доступу або необгрунтоване проникнення в роботу регіонального процесора. Автоматично фіксуються також аномалії параметрів системи.
Крім того, кожному повідомленню при його вступі в систему автоматично присвоюється послідовний вхідний номер, а при виводі — вихідний. Повідомлення, що вводяться у систему з відхиленнями від прийнятого стандарту, протоколу або формату, відкидаються. Всі пересилання повідомлень на міжнародних лініях зв’язку кодуються з використанням шрифтів, що міняються через випадкові проміжки часу.
Високий рівень безпеки гарантується також системою контролю доступу до роботи в мережі, що включає в себе місцеві паролі для вузлів, журнальні файли, в яких зберігається інформація про кожне підключення до мережі і та.ін.
Фінансові витрати щодо підключення та роботи в системі
Підключитися до SWIFT може будь-який банк, що має валютну ліцензію та готовий понести відповідні одноразові, щорічні та поточні фінансові витрати.
До одноразових витрат можна віднести: вступний внесок в 400 тис. бельгійських франків або близько 12500 доларів США, оплату однієї акції вартістю в 1500 дол., а також оплату програмного та технічного забезпечення і т. ін. в сумі близько 170 тис. дол. В умовах України до цих витрат потрібно віднести і витрати в розмірі близько 1000 дол. за підключення до мережі УкрПАК як телекомунікації SWIFT. Таким чином, для початку роботи в системі потрібно заплатити близько 185000 дол. США.
Щорічні витрати пов’язані з оплатою за супровід програмного та технічного забезпечення, за аренду модемів, каналів і т.ін. і залежать від конкретних умов.
Поточні витрати залежать від кількості пересланих повідомлень (за вихідні повідомлення платня не береться) і становлять від 0,2 до 0,5 дол. залежно від пріоритету повідомлення.
SWIFT дає найбільшу віддачу тим банкам, що мають значні обсяги закордонних переказів (понад 30 платежів у день), тому в країнах СНД, крім Росії, SWIFT ще не набув широкого розповсюдження, і основним видом зв’язку між банками залишається телекс.
Перші 10 банків України стали учасниками SWIFT в 1993 р. Переважна більшість банків України працює з інтерфейсною системою ST400 на платформі Digital MicroVax 3100-40 (операційна система OpenVMS).
Література
1. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Титоренко, В. И. Суворова, И. Ф. Возгилевич и др. / Под ред. Г. А. Титоренко. — М.: Финстатинформ, 1997. — 268 с.
2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г. А. Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.
3. Автоматизация расчетных операций и фондовых бирж. — М.: Церих, 1992. — 206 с.
4. Банковские технологии. М.: Журнал издательства «Бизнес и компьютер» 1997—1999 гг.
5. Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997—1999гг.
6. Вступ до банківської справи: Навчальний посіб. / Савлук М. І., Мороз А. М., Коряк А. М. / Під ред. М. І. Савлука. — К.: Лібра,1998. — 344 с.
7. Державний класифікатор України ДК-001-94. «Класифікатор форм власності», затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994 р.
8. Державний класифікатор України ДК-002-94. «Класифікатор організаційно-правових норм господарювання”, затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994р.
Інші реферати на тему «Банківська справа»:
Поняття, функції та структура банківської системи України
Огляд монографічної і періодичної літератури щодо організації процесу кредитування в комерційних банках
Емісійно-касове регулювання в Україні
Зовнішньоекономічна діяльність комерційних банків
Особливості ведення та автоматизації аналітичного обліку