Сторінка
3

Призначення та механізм формування статутного капіталу банку

Мінімальний розмір статутного капіталу банку визначається в євро. Водночас згідно з валютним законодавством України гривня виступає єдиним законним засобом платежу. У разі курсових коливань створюються додаткові перешкоди в плануванні банками своєї діяльності, зокрема у формуванні банківського капіталу, здійсненні інвестиційних операцій, а також у відносинах банку з регулювальними та наглядовими органами. Так, у разі девальвації національної валюти може скластися ситуація, коли власний капітал банку знеціниться і стане меншим за мінімальний розмір статутного капіталу, оскільки останній визначено в євро. Отже, з незалежних від банку обставин ним буде допущено порушення ст. 32 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що може потягнути за собою застосування до банку заходів впливу аж до відкликання ліцензії за відсутності фактичної вини з боку банку.

Прив’язка мінімального розміру статутного капіталу до євро слугує основою для пропозиції щодо деномінування його в іноземній валюті. На наш погляд, з такою пропозицією погодитися не можна. Зростання валютного курсу призведе до необхідності переоцінки власного капіталу, оскільки банківська звітність і фінансовий облік (зокрема синтетичний) складається (ведеться) у гривнях. Статутний капітал (як і весь власний капітал) обліковується на пасивних рахунках. Позаяк збільшення статутного капіталу за кредитом має відбуватися одночасно з дебетуванням іншого рахунка — пасивного або активного. Дебетувати пасивний рахунок в даному разі неможливо, оскільки відбувається збільшення пасиву балансу. Активні рахунки призначені для обліку розміщення коштів і господарських засобів, включаючи витрати банку. Дебетувати рахунки витрат неможливо, оскільки це зменшує, а не збільшує розмір власного капіталу.

Потребує законодавчого врегулювання питання щодо джерел формування статутного капіталу. Відповідно до Законів України «Про господарські товариства» і «Про цінні папери і фондову біржу» він формується за рахунок власних коштів учасників банку, тобто коштів, що знаходяться у їх розпорядженні після сплати податків і процентів за банківський кредит. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит і під заставу. Однак у Законі України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 32) зазначається, що статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел; прописується й заборона використовувати для його формування бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення. Разом з тим, у Законі не визначено поняття «непідтверджені джерела». Така невизначеність може призвести до використання для формування статутного капіталу банку не призначених для цього коштів учасників.

Однією з найгостріших у розвитку банківської системи є проблема захисту власного та статутного капіталів від знецінення. З даних табл. 2.4 видно, що, незважаючи на номінальне зростання обсягів власного та статутного капіталу банків, спостерігається реальне їх зниження в окремих звітних періодах за рахунок девальвації гривні. Так, під час загострення фінансової кризи 1998 р. українські банки втратили майже третину власного капіталу. І хоча у другому півріччі 1999 р. удалося відновити тенденцію зростання реального власного капіталу банківської системи, його обсяг у доларовому еквіваленті в результаті девальвації гривні впродовж 1998—1999 рр. зменшився майже наполовину, а статутний капітал — більш як на 20 %. Вплив інфляції на статутний капітал банківської системи України характеризують дані, наведені у табл. 2.5. Як бачимо, фактично сплачений статутний капітал банків за аналізований період збільшився з 42 тис. грн. до 4576 млн грн. Однак у цінах 1992 р. зростання статутного капіталу становило 21,4 %.

Таблиця 2.4

ДИНАМІКА ОБСЯГІВ КАПІТАЛУ І СТАТУТНОГО

КАПІТАЛУ БАНКІВ УКРАЇНИ