Сторінка
5
Зростання рівня концентрації та централізації банківського капіталу — це, безперечно, позитивний процес, який супроводжується якісними змінами ролі банків. Вони повинні активніше сприяти розвиткові реальної економіки країни, відійшовши від спекулятивних операцій з іноземною валютою, державними цінними паперами тощо. Слід ураховувати, що багато банків були створені великими виробниками й досі тісно взаємозв’язані з ними. Це суттєво ускладнює конкуренцію між банками у залученні нових клієнтів, оскільки більшість з них мають свої банки. З іншого боку, такі банки вимушені кредитувати своїх засновників на вельми пільгових умовах і/або надавати на таких засадах банківські послуги. Це збільшує і банківські ризики. Відомо чимало прикладів, коли втрата засновниками (особливо великими) платоспроможності була основною причиною ліквідації банків.
У подальшому розвитку банківської системи основну роль відіграватиме зростаюча конкуренція у залученні клієнтів. Вона характеризуватиметься вдосконаленням діючих і впровадженням нових технологій обслуговування клієнтів, зростанням універсалізації банків, підвищенням рівня вимог клієнтів до якості обслуговування та іншими складовими розвинутої банківської структури, без якої неможливий розвиток ринкової економіки. Стратегічна орієнтація на великі банки має поєднуватися з розвитком середніх і малих банків. Масштаби вітчизняної економіки вимагають і вимагатимуть в майбутньому наявності як великих, так і середніх і малих банків, які мають свою нішу. Великі банки спроможні підтримувати великі виробничі структури, здійснювати кредитування важливих програм, виконувати функції розрахункових центрів для клієнтів за рахунок розвиненої мережі філій, упроваджувати в регіони новітні банківські продукти та технології, тобто стати справжнім фінансовим супермаркетом для своїх клієнтів. Водночас наявність середніх і малих банків має свої переваги: більшу гнучкість, керованість, ширші можливості щодо індивідуального підходу до потреб клієнта. Головне, що потрібно враховувати, — це прибуткова діяльність середніх і малих банків, якої вони повинні беззаперечно дотримуватися. Зауважимо, в подальшому критерії розміру вітчизняного банку поступово почнуть відповідати міжнародним стандартам.
Важливим показником, який характеризує банківський капітал, є співвідношення власного банківського капіталу та зобов’язань банків. Структурні зрушення в пасивах і зобов’язаннях у різних групах банків суттєво різняться (табл. 1.6).
Таблиця 1.6
ПИТОМА ВАГА ВЛАСНОГО БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА СУМАРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ГРУП БАНКІВ У ЇХ ПАСИВАХ (%)
Показник | 1.01.1999 | 1.01.2000 | 1.01.2001 | 1.01.2002 |
Банківська система |
|
|
|
|
Власний банківський капітал | 22,6 | 22,6 | 17,4 | 16,8 |
Сумарні зобов’язання | 77,4 | 77,4 | 82,6 | 83,2 |
Усього пасивів | 100 | 100 | 100 | 100 |
У тому числі: |
|
|
|
|
Найбільші банки |
|
|
|
|
Власний банківський капітал | 19,3 | 16,6 | 12,8 | 11,0 |
Сумарні зобов’язання | 80,7 | 83,4 | 87,2 | 89,0 |
Усього пасивів | 100 | 100 | 100 | 100 |
Великі банки |
|
|
|
|
Власний банківський капітал | 18,7 | 22,4 | 16,1 | 13,8 |
Сумарні зобов’язання | 81,3 | 77,6 | 83,9 | 86,2 |
Усього пасивів | 100 | 100 | 100 | 100 |
Середні банки |
|
|
|
|
Власний банківський капітал | 35,9 | 41,4 | 33,8 | 20,3 |
Сумарні зобов’язання | 64,1 | 58,6 | 66,2 | 79,7 |
Усього пасивів | 100 | 100 | 100 | 100 |
Малі банки |
|
|
|
|
Власний банківський капітал | 62,6 | 59,5 | 51,5 | 35,7 |
Сумарні зобов’язання | 37,4 | 40,5 | 48,5 | 64,3 |
Усього пасивів | 100 | 100 | 100 | 100 |