Сторінка
3

Формування ресурсів комерційних банків

Ряд депозитів можна умовно віднести до термінового. Термін по них безпосередньо не встановлюється, але його можна визначити , виходячи з цільового призначення коштів, що знаходяться на рахунку. Так, засобу для фінансування і кредитування капітальних вкладень зберігаються на рахунках від моменту їхнього відкриття і до початку фінансування і кредитування.

Ощадні вклади призначені для нагромадження грошових заощаджень. Для них характерно повільне збільшення і використання засобів тільки через тривалий період часу. Особливістю ощадних вкладів є надання іменних свідчень про наявність внеску у формі ощадної книжки, де вказуються особистість вкладника і правила користування рахунком, а також відображаються всі операції по рахунку.

З метою залучення внесків населення використовуються різні форми заощаджень:

- на поточних рахунках, пристосованих для безготівкових платежів ;

- виграшні ;

- преміальні ;

- молодіжні ;

- спеціальні внески з регулярним внесенням засобів на рахунок і з одержанням їх у визначений термін.

Депозити є важливим джерелом ресурсів банків. Однак вони мають також і деякі недоліки. По-перше, операції по залученню коштів у внески зв'язані зі значними маркетинговими зусиллями, грошовими і матеріальними витратами банку. Це не дозволяє банку в разі потреби оперативно діставати грошові кошти для здійснення активних операцій, непередбачених витрат. По-друге, мобілізація коштів у внески в більшості випадків залежить від вкладника, а не від банку, якому часто буває важко, і навіть неможливо домогтися додаткового залучення засобів за допомогою депозитів. Для оперативного залучення необхідних додаткових засобів банки використовують можливості міжбанківського ринку ресурсів, на якому здійснюється продаж засобів, притягнутих іншими кредитними заснуваннями.

1.2.2 Міжбанківський кредит

Ринок міжбанківських кредитів ( МБК ) є одним із сегментів ринку позичкових капіталів, на якому банки виступають як контрагентів. Міжбанківське кредитування носить в основному короткостроковий характер, є оперативним по способі надання засобів, відбувається в рамках кореспондентських відносин банків і як правило є більш дорогим у порівнянні з іншими джерелами.

Операції усередині ринку МБК дають банкам додаткове джерело доходу як за рахунок різниці між цінами покупки і продажу кредитів, так і за рахунок диференціації ставок по кредитах різної категорії терміновості.

Найбільш активні операції учасники ринку МБК проводять на ринку “коротких грошей” ( операції з кредитними засобами навіть на термін 2-3 місяця уже вважається довгостроковими ). При цьому більш надійні банки залучають засобу під менший відсоток, чим банки менш надійні, що зв'язано з великим ризиком їхнього кредитування. Тому при аналізі ринку МБК необхідно порівнювати власні процентні ставки і ставки інших банків і визначати ціну грошей відповідно до можливих ризиків.

При аналізі ринку МБК можуть бути використані показники діяльності комерційних банків:

- сума активів балансу ;

- власні засоби банку ;

- прибуток до оподатковування ;

- залишок позичкової заборгованості ;

- оплачений статутний фонд ;

- частка отриманих МБК у пасивах балансу ;

- частка термінових депозитів у пасивах балансу ;

- співвідношення капіталу й активів ;

- частка валютних позичок у кредитному портфелі.

Будучи кредитором на ринку МБК банк робить звичайну послідовність дій, зв'язану з оцінкою позичальника і забезпечення кредиту.

Кредитування зв'язане з ухваленням рішення по трьох взаємозалежних напрямках:

- оцінка позичальника ;

- оцінка об'єкта кредитування ;

- оцінка забезпечення кредиту.

При цьому оцінка банку-позичальника складається з оцінок:

а) положення банку позичальника на фінансовому ринку, його репутація за результатами рейтингів надійності й іншої інформації, наданої державними органами і професійними об'єднаннями ;

б) фінансового стану банку позичальника за результатами аналізу його фінансового положення по представлених документах. Зокрема, для одержання МБК банку позичальнику приходиться показувати свій баланс. При цьому найбільш істотним для банку кредитора є залишок позичкової заборгованості ( включаючи видані МБК ) і частка отриманих МБК у пасивах балансу.

При ухваленні рішення про видачу міжбанківського кредиту банк кредитор може проводити діагностику фінансового стану банку позичальника на основі порівняльного аналітичного балансу банку по наступним напрямках:

- загальна оцінка фінансового стану і його зміни за звітний період ;

- оцінка ринкової стійкості ;

- оцінка ділової активності ;

- оцінка ефективності керування ;

- оцінка ліквідності банку ;

в) кредитної історії банку позичальника за результатами погашення раніше отриманих кредитів і виплаті відсотків по них, якщо банк раніше кредитувався банком-кредитором, або за результатами аналізу доступної інформації про банк - позичальнику.

У силу високих вимог до оперативності платежів при міжбанківському кредитуванні банку - позичальнику доцільно взаємодіяти з великими банками, що мають розгалужену кореспондентську мережу, що використовують мережі RELCOM, SPRINT і ін., а для розрахунків з нерезидентами - систему SWIFT.

Для характеристики поточної потреби банку в процесі здійснення його діяльності на ринку МБК використовуються терміни: позиція, розмір позиції, знак позиції. Якщо в даний момент банк має вільні засоби в кількості Р гривень, що він може розмістити на ринку МБК, будемо говорити, що банк має позитивну ( чи довгу ) позицію і її розмір дорівнює Р. Навпаки, якщо банк хоче залучити засобу в кількості Р гривень, то знак його позиції буде негативним ( коротка позиція ), а розмір дорівнює Р.