Сторінка
17

Роль НБУ на ринку державних цінних паперів

Ломбардні кредити під заставу ОВДП надаються у порядку, визначеному Тимчасовим положенням про порядок рефінансування Національним банком України комерційних банків під забезпечення державних цінних паперів, затвердженим постановою Правління Національного банку України ¹ 246 від 28.09.1995 року.

Облік ОВДП за угодами з надання ломбардних кредитів ведеться у депозитарії Національного банку України таким чином. На підставі депо-розпоряджень, що надаються комерційними банками — отримувачами ломбардного кредиту, в депозитарії НБУ здійснюються операції з блокування ОВДП за напрямом "Заблоковано за угодами на позабіржовому ринку". При надходженні удень проведення блокувальних операцій повідомлення про перерахування відповідної суми коштів (кредиту) ОВДП переводяться на блокувальний рахунок за напрямом "Заблоковано під забезпечення ломбардного кредиту".

У разі відсутності у день проведення блокувальних операцій повідомлення про перерахування коштів у депозитарії Національного банку України ОВДП розблоковуються і зараховуються на рахунок депонента.

За вчасного погашення комерційними банками заборгованості за ломбардними кредитами до депозитарію НБУ надсилається повідомлення про повернення кредиту, а комерційним банком — депо-розпорядження про розблокування ОВДП у депозитарії НБУ. Витяги із цих рахунків надсилаються комерційним банкам — власникам ОВДП.

Депо-розпорядження і повідомлення не мають юридичної сили за наявності помилок, зроблених під час заповнення цих документів або за наявності порушень у технології захисту інформації.

При невчасному поверненні комерційним банком коштів відповідно до умов згоди про надання ломбардного кредиту ОВДП розблоковуються і зараховуються у власність НБУ.

Ці кредити надаються на строк до 10 днів за плату, яка встановлюється Національним банком України, вище за облікову ставку.

З метою стимулювання розвитку ринку державних цiнних паперiв, пiдтримки необхідної лiквiдностi комерцiйних банкiв, Нацiональним банком запроваджено надання кредитiв пiд забезпечення державних цiнних паперiв . У 2002 році комерцiйнi банки отримали таких кредитів на загальну суму 61,4 млн.грн.

Розділ 4. Охорона праці в банках.

4.1 Загальна характеристика умов праці в банку.

Основною метою управління охороною праці в банку це - підготовка, прийняття та реалізація рішень з питань охорони раці, які забезпечували б безпечні і не шкідливі умови праці, збереження здоров’я та великої працездатності всіх працівників банку в процесі їх трудової діяльності при мінімальних витратах на охорону праці.

Для виконання вищезазначеної мети потрібно виконувати такі основні завдання:

1. Забезпечення обліку, та доведення до всіх працівників банку управлінської, нормативно-правової, довідкової та навчально-методичної інформації з охорони праці в такому необхідному об”ємі щоб виконувалися безпечне виконання трудових обов”язків.

2. Забезпечення організації навчання з питань охорони праці і професійного відбору працівників відповідно з вимогами нормативно правових актів з охорони праці.

3. Забезпечення назначення відповідальних осіб, за рішення конкретних питань охорони праці, розподіл обов’язків, прав та відповідальності відповідальних осіб і виконавців з питань охорони праці.

4. Забезпечення прийняття та реалізації у встановленому порядку ефективних рішень, мір і коштів з підтримки безпечних та нешкідливих умов праці, знищення небезпечних та шкідливих факторів, та інших відхилень від нормативних вимог, порушень вимоги безпеки.

Під об”єктами управління охороною праці в банку розуміють:

· Трудова діяльність працівників банку (стан здоров’я, тяжкість праці, режим праці та відпочинок).

· Технологічне і допоміжне обладнання, будівлі і споруди, (технічний стан, безпечність і не шкідливість використання, попереджувальний ремонт).

· Виробнича природа (мікроклімат, освітлення, вентиляція та кондиціонування повітря, шум, організація робочого місця, сані умови).

Структурно –функціональна схема

системи управління охороною праці

(СУОП) банка

4.2. Мікроклімат в приміщенні банку.

Стан здоров’я працюючих значною мірою визначається впливом на організм людини фізичних факторів: температури, вологості та швидкості руху повітря. Встановлено, що найбільша шкода здоров’ю працюючих та економічні збитки у зв’язку з не виходом на роботу пов’язані з впливом на організм знижених температур повітря виробничих та побутових приміщень на промислових підприємствах. Під впливом низьких та знижених температур повітря розвиваються захворювання периферичної нервової та м’язової систем, суглобів: радикуліти, неврити, мізіоти, ревматоїдні захворювання.

Висока температура і вологість повітря негативно впливають на функціональний стан людини, тому на робочих місцях необхідно створювати комфортні теплові умови постійно.

За даними ВООЗ оптимальне значення температури повітря у приміщенні становить 19-23 С. Рекомендується відносна вологість повітря 55%, швидкість руху не повинна перевищувати на рівні обличчя 0.1 м/с.

Згідно з діючими в нашій країні нормативами ГОСТ 12.1.005.-88 “Мікроклімат виробничих приміщень” температура повітря, швидкість його руху та відносна його вологість повинні відповідно становити: 22-24 градусів С; 0,1 м/с; 60-40%.