Сторінка
2

Нетрадиційні види транспорту

На річках з невеликою глибиною використовуються судна на повітряній подушці (скегові судна з неповним відривом від по­верхні), а також судна амфібійного типу, які можуть пересувати­ся по землі та болотяній місцевості.

Електромобілі

Переваги — безшумність, відсутність токсичних випускних газів, високі динамічні властивості. Недоліки — малий запас ходу та велика вага.

У Швейцарії в 60-х рр. XIX ст. були сконструйовані жаробуси (ідея В.І. Шуберського — 100 років тому, про кінетичну енергію маховика).

Транспортні системи неперервної дії

Тротуар, який рухався, уперше був представлений на Всесвіт­ній виставці в Чикаго у 1893 році. Застосовують два принципи дії конвеєрів: стрічковий із нескінченним гумовим полотном на стальній основі та пластинчатий за типом горизонтальних еска­латорів. У США, Німеччині та інших країнах інтенсивно розроб­люються різноманітні системи цього виду транспорту, у тому числі кабінного типу (карвеєр).

Пневмопоїзди

Основні переваги пневмопоїзда в трубі — висока швидкість, відокремлений шлях, незалежність від кліматичних умов, еко­логічна чистота та можливість повної автоматизації управління. Єдиний недолік — велика первісна вартість. Сферою застосуван­ня цього виду транспорту є переміщення «сухих» вантажів (гра­вію, піску, щебеню), а також внутрішньоміські пасажирські пе­ревезення (під'їзд до аеропорту, зон відпочинку, міст-супутників) на відносно невелику відстань.

У проектах по пневмотранспорту використовують три прин­ципи: пневмотранспорт, пневмотранспорт із застосуванням елек­тротяги та гравітаційно-вакуумний. За першим принципом рух відбувається силою стисненого повітря (перед вагоном повітря відкачують, а потім ззаду подається стиснене повітря, завдяки чому забезпечується швидкість 80 км/год. При здійснюванні другого принципу забезпечується швидкість 150-200 км/год. При гравітаційно-вакуумному принципі поїзд рухається в трубі діа­метром до 3 м у безповітряному просторі, а труба встановлюється під ухилом для забезпечення прискорення під дією сил тяжіння. Патент на цей спосіб отриманий у США в 1969 році.

Монорейковий транспорт

На діючих у деяких країнах монорейкових дорогах швидкість руху досягає 50 км/год., (на проектованих — 500 км/год.). Вар­тість проїзду на цих дорогах у 2 рази дешевше, ніж у метро. Цей вид транспорту екологічно чистий, однак ще не усунено шум та вібрацію.