Сторінка
3

Видатні українські фізики

Михайло Кузьмин Ягель все своє життя присвятив роботі і виконанню громадського обов’язку. Така думка рефреном звучала на зустрічі. У своїх спогадах колишні соратники Михайла Кузьмовича підкреслювали, що головний конструктор був людиною скромною і роблячи історію ракетно-космічної механіки, не прагнув увійти аншлаги. Тобто не залишив мемуарів.

В конструкторському бюро, яке очолював Ягель була створена ракета Р-12 – рекордсмен ракетної техніки. Вона протягом тридцяти років залишилася на бойовому чергуванні. Крім того з КБ вийшла перша міжконтинентальна ракета на високо киплячих компонентах палива, перші орбітальні головні і відокремлюючи частини, військова ракета Р-36 М2, відома в НАТО під назвою “Сатана”. Ракети носій “Космос” та “Інтеркосмос”, а також “Зеніт”, котрий став на грані тисячоліття осердям міжнародного проекту “Морський старт” та багато іншого.

Закінчивши виклад основних його праць Ягель ще запропонував до розробки ще дві рідинні ракети6 вискогабартину Р-36М і малогабаритну МР-УР 100. Також у КБ “Південному” були також створені наймогутніша в 60-і роки ракета СС-9 з розділювальними боєголовками і перша в світі ракета з орбітальною головною частиною СС-12. Перший “вибір Янгела” простояв на бойовій варті цілих двадцять років, а створені на його базі ракети носії “Космос-2” і “Космос 3М” сьогодні використовують як перший ступінь для виведення на орбіту штучних супутників Землі. До речі, доставка пускових установок з ракетами Р-12 на Кубу під час так званої Карибської кризи, дозволили зробити перший крок у напрямку роззброєння.

Ім’я видатного конструктора ракетокосмічної технології, академіка АН УРСР і СРСР, двічі героя соціалістичної праці, лауреата Ленінської і Державної премії М.К. Янгеля носить Харківський інститут радіоелектроніки. На його честь названо вулиці у Києві, Дніпропетровську, в інших містах України, а також один з кратерів на місяці. Це ім’я носить і його улюблене Державне конструкторське бюро “Південне” у Дніпропетровську. Йому навіть поклали пам’ятник у Дніпропетровську. На його честь роблять багато змагань по ракетних технологіях.

Корольов Сергій Павлович

Народився в Житомирі. У 1924 р. закінчив першу Одеську будівельну профшколу і восени того самого року зарахований на перший курс механічного факультету Київського політехнічного інституту.

У 1934 р. видав працю “Ракетний політ у статосфері”, яку К.Е. Ціолковський назвав розумною, змістовною, корисною. С.П. Корольов підкреслив “Просто жити – не можна: жити треба захоплено!”

С.П Корольов розробив ряд проектів керованих ракет, ракетопланів, балістичних ракет, ракет-носіїв, тощо. Протягом багатьох років спрямовував роботу провідних науково-дослідних конструкторських колективів на розв’язання грандіозних комплексних задач, насамперед у ракетній і космічній техніці. Найвидатніший конструктор ракетно-космічних систем, які забезпечили дослідження космічного простору, а саме: першого штучного супутника Землі, запущеного під його керівництвом 4 жовтня 1957 р., який поклав початок космічної ери; наступних супутників, що ознаменували почато нової епохи у вивченні фізичних властивостей космічного простору.

Створив велику наукову школу. За наукові дослідження в 1957 р. удостоєний Ленінської премії, йому двічі присвоєно звання Героя Соціалістичної праці.

Його ім’ям названо одне з великих утворень (таласаїду) на зворотному боці Місяця.

Александров Анатолій Петрович – академік, директор інституту атомної енергії ім І.В. Курчатова. Народвся в сім’ї вчителя у м. Тараса Київської області. Навчаючись на фізико-математичному факультеті Київського університету ім Т.Г. Шевченка, паралельно працював учителем у школі, викладаючи фізику і хімію. Після закінчення в 1930 р. університету за запрошенням А.Ф. Йоффе, почав працювати в Ленінградському фізико-технічному інституті.

Діапазон наукових інтересів А.П. Александрова дуже широкий – ядерна фізика, фізика твердого тіла, фізика полімерів. Виконав фундаментальні дослідження в галузі вивчення електричних властивостей діелектриків, теорії еластичності полімерів.

У 1936 р. разом з І.В. Курчатовим та іншими вченими розробив метод протимінного захисту кораблів. Понад 30 років виконує фундаментальні дослідження з ядерного реакторобудування. Під його керівництвом було побудовано Сибірську атомну електростанцію, атомний криголам “Ленін”. Велика його роль у створенні серій дослідницьких реакторів – водо-водяних реакторів, імпульсно-графітових.

Свою плідну дослідницьку діяльність успішно поєднує з великою науково-організаційною, громадською роботою. Виховав велику школу фізиків. Перу А.П. Александрова належить ряд праць.

Леонід Каденюк – перший астронавт незалежної України.

Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 р. на Буковині. Батьки Леоніда Каденюка були вчителями у рідному селі. Коли Леонідові було 6 років він бачив по телевізору фільм про пілотів, який йому дуже сподобався. Ще з раннього дитинства Леонід мріяв стати космонавтом. Він дуже захоплювався різною інформацією про космос. 12 квітня 1961 року Каденюк почув у новинах, що Юрій Гагарін, перший чоловік у космосі, який облетів земну кулю на кораблі – супутнику “Восток”. У 1967 році Леонід Каденюк закінчив школу у Чернівцях. Після закінчення школи він вирішив поїхати у Чернігів, щоб здійснити свою мрію: стати пілотом. У Чернігові він навчався у середній військовій повітряній школі. У 1971 році його мрія здійснилася. Леонід Каденюк здав випробування пілота і отримав звання пілот-інструктор.