Сторінка
1

Ультрафіолет

Коли промені досягають Землі, вони змінюють свої властивості при проходженні земної атмосфери, а також частково поглинаються озоном, мілкими краплинками пари та такими компонентами повітря як кисень, азот чи вуглекислий газ.

Світло включає три діапазони хвиль: інфрачервоні, видимі і ультрафіолетові. Інфрачервоні та ультрафіолетові промені неможливо побачити неозброєним оком.

Хвилі з більшою енергією, ніж фіолетове світло, називають ультрафіолетовим випроміненням. Ультрафіолетове бактерицидне випромінення – це електромагнітне випромінення ультрафіолетового діапазону довжин хвиль в інтервалі від 205 до 315 нм.

Даний вид випромінення володіє енергією, достатньою для впливу на хімічні звязки, в тому числі і в живих клітинах.

 Ультрафіолет (UV) Ультрафіолетові промені можна поділити на три категорії:

UVA З довжиною звилі 315 і 380 нм включно, вони відповідають за загар і передчасне старіння очей.

UVB З довжиною хвилі між 280 і 315 нм включно, вони беруть участь в формуванні вітаміну D (анти-рахіт) і можуть викликати загар і подразнення роговиці ока.

UVC З довжиною хвилі між 180 і 280 нм включно, вони більш потужні ніж UVA і UVB промені і можуть стати смертельгими для всіх земних організмів.

Хоча питома вага ультрафіолетового випромінювання у за­гальній сонячній радіації незначна (1 %), воно відіграє надзвичайно велику роль у житті людини. Його спектр згідно з біологічною актив­ністю поділяється на три ділянки: ділянка А-довжина хвилі від 400 до 315 нм, ділянка В-довжина хвилі від 315 до 280 нм, ділянка С — довжина хвилі від 280 до 10 нм. Поверхні Землі, як правило, досягає випромінювання з довжиною хвилі від 400 до 290 нм. Характерним для цього виду випромінювання, особливо ділянки В, є виражена фотохімічна дія. Проникаючи в шкіру всього на глибину від 0,2 до 2 мм, воно викликає зміни в клітинних білках та нуклеїнових кисло­тах. Внаслідок передачі енергії фотона утворюються заряджені ато­ми і молекули - іони, вільні радикали, які беруть активну участь у фотобіологічних процесах, що відбуваються в організмі. Внаслідок утворення таких біологічно активних речовин, як гістамін, ацетил­холін тощо, змінюються активність ряду ферментів (гістамІнази, ти-розинази) та функції органів і тканин, активізується функція симпа-тико-адреналової системи. Відбувається загальностимулювальна дія ультрафіолетової радіації, яка проявляється посиленням росту клітин і відновленням тканин, що відповідно пришвидшує загоювання ран різного походження, в тому числі й після оперативних втручань.

Підвищується опірність організму до дії Інфекційних збудників, ток­сичних і канцерогенних речовин, покращується розумова і фізична працездатність.

Зміни в організмі залежать від кількості утворених біологічно активних речовин. На ці процеси впливають інтенсивність ультра­фіолетового випромінювання та площа опроміненої шкіри. Його дія зумовлює зміну мікроциркуляції та проникність тканин. Під впли­вом нервових імпульсів, які йдуть з кори головного мозку, виникає первинна місцева реакція, що свідчить про запальний процес - фо-тоеритему. Цей показник використовують для визначення еритем­ної дози ультрафіолетового випромінювання. Еритемна доза - це реакція організму на ультрафіолетове опромінювання, яке через 8-22 години викликає на незасмаглій шкірі внутрішньої поверхні передпліччя людини слабке, але чітке і рівномірне почервоніння (біодоза, або порогова еритема). Вимірюється вона в секундах або хвилинах.

Недостатня кількість ультрафіолетового опромінювання призводить до зниження в організмі вмісту вітаміну Д-холекальцифе-ролу, що синтезується під впливом цього випромінювання в шкірі людини із 7,8-дегїдрохолестерину, який переносять в шкіру з кровото­ком ліпіди сироватки крові. Кальцифероли активізують фосфорно-кальцієвий обмін, нормалізують процеси мінералізації кісток та беруть активну участь в інших процесах (регулювання збудливості нервової системи, засвоєння білків та мінеральних речовин з їжі тощо).

Недостатність (еіпо-) або відсутність (авітаміноз) віта­міну Д в організмі людини призводить до розвитку патологічних змін - порушується згортання крові, з'являється м'язова слабкість, може виникнути остеопороз, ускладненням якого є ламкість кісток внаслідок вимивання з них кальцію. У дітей розвивається рахіт, що проявляється нетриманням голови, порушенням процесів скостені­ння, відвислим животом. Для запобігання рахіту достатньою є 1/8-1/10 мінімальної еритемної дози (бІодози), або 83-111 Вт/м2тод (при довжині хвилі УФ-променів приблизно 298 нм).

Позитивна дія ультрафіолетового випромінювання проявляється при незначному опроміненні - до двох біодоз. Надлишкове опромі­нення може спричинити опіки, фотодерматити, фототоксикози, фотоалергію, кератокон'юктивіти, фотокератити, катаракту, рак ока, птеригій (утворення крилоподібної плівки на оці). Несприятливою для організму людини є І бактерицидна дія ультрафіолетового випромінювання. При поглинанні УФ-променів нуклеїновими кис­лотами, які є основою клітин, відбуваються їх денатурація і фо­толіз. А оскільки нуклеїнові кислоти е найважливішим складником апарату спадковості, то такі процеси будуть призводити до пошкод­ження молекул ДНК і спричиняти припинення поділу і росту клітин, а при збільшенні дози опромінення - і їх загибель. Цей механізм лежить в основі розвитку онкогенезу, прикладом якого є виникнен­ня раку шкіри, та мутагенезу клітин організму, а також бактери­цидної дії ультрафіолетового випромінювання. Під впливом його гинуть або змінюють свої властивості такі хвороботворні збудники, як стрептококи І стафілококи, мікобактерії туберкульозу, холерні вібріони, віруси грипу, гриби та їх спори, кишкова паличка та бага­то інших патогенних і сапрофітних мікроорганізмів, а також руйну­ються дизентерійний, черевнотифозний, дифтерійний, правцевий та інші токсини. Оптимальним для знищення мікроорганізмів є уль­трафіолетове випромінювання з довжиною хвилі від 267 до 253 нм. Завдяки сонячному випромінюванню відбувається самоочищення атмосферного повітря, води відкритих водоймищ та грунту.