Сторінка
5

Біржі: види, характеристика, функції. Правила біржових торгів та технологія їх проведення. Пайові та приватизаційні цінні папери

• розкриття чи розголошення розпорядження, доручення брокеру в будь-який час, торгівля проти чи на боці іншого контрагента з урахуванням розпорядження розголошеного і сповіщеного члена біржі внаслідок його близьких відносин з клієнтом;

• торгівля з самим собою без зміни права власності;

• приховування, притримування членом біржі від відкри­того ринку будь-якого розпорядження (доручення) на угоду чи його частини на користь іншої особи;

• купівля або продаж, надання послуги як засіб примирен­ня, за заздалегідь узгодженою ціною;

• торгівля брокером за власний рахунок до виконання розпорядження клієнта;

• невиконання вимоги клієнта переконатися в достовірності зареєстрованої працівниками біржової ціни угоди;

• порушення черговості виконання замовлень клієнтів, що мають рівні умови придбання товару.

Пайові та приватизаційні цінні папери

Пайові цінні папери, що обліковуються в портфелі інвестицій в асоційовані та дочірні компанії, обліковуються за методом участі в капіталі.

Інвестиції в дочірні компанії не підлягають перегляду на зменшення корисності та відповідно резервуванню.

Інвестиції в асоційовані компанії підлягають перегляду на зменшення корисності один раз на рік за результатами оцінки річної фінансової звітності емітента та не підлягають резервуванню. Зменшення корисності за інвестиціями в асоційовані компанії банки визнають шляхом коригування балансової вартості цінних паперів.

Методика визначення справедливої

вартості цінних паперів

Для цінного папера справедливою вартістю є одне з таких значень на активному ринку цього цінного папера (подібного фінансового інструменту):

середньозважене котирування цінного папера за останні п'ять робочих днів місяця на організаційно оформленому біржовому ринку;

найменше з котирувань цінного папера на кількох біржах за останні п'ять робочих днів місяця;

середньозважене котирування цінного папера на організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів за останні п'ять робочих днів місяця.

У разі неможливості використання для визначення справедливої вартості цінних паперів жодної з наведених у цьому розділі процедур банки можуть застосовувати інші методики визначення справедливої вартості, що зазначені у внутрішньобанківському положенні.

Документи, на підставі яких банки визначають справедливу вартість цінних паперів, мають подаватися на першу вимогу Національного банку України. Якщо таких документів немає, то банк має обчислити суму очікуваного відшкодування.

Методика визначення суми очікуваного

відшкодування за вкладеннями в цінні папери,

що віднесені до портфеля на продаж

Сума очікуваного відшкодування за вкладеннями в цінні папери обчислюється для пайових цінних паперів з нефіксованим доходом за формулою (1), а для всіх інших цінних паперів - за формулою (2).

Для пайових цінних паперів з нефіксованим доходом береться до розрахунку менша із сум - оцінна сума доходу інвестора від цінного папера, дисконтована на сім років з періодом дисконту один рік під поточну ставку KIBOR найтривалішого строку, або пропорційна частка участі інвестора в капіталі емітента

:

7 Д

ОВ = f ( S -------- ; K x r ), (1)

min t = 1 1

(1 + d)

де: ОВ - сума очікуваного відшкодування;

S - знак суми;

Д - оцінна сума доходу за цінним папером за відповідний період (місяць, квартал, рік);

d - ставка KIBOR;

t - кількість періодів сплати доходу (місяць, квартал, рік);

К - капітал емітента;

r - пропорційна частка участі в капіталі емітента.

До розрахунку береться середньозважена ставка міжбанківського кредитування (KIBOR) за відповідний період.

Крім того, потрібно враховувати таке:

а) величиною оцінної суми доходу вважається частка в середньому чистому прибутку після оподаткування емітента за останні п'ять років (або за меншу кількість років, якщо з часу заснування емітента минуло менше ніж п'ять років або банк не має інформації про отриманий емітентом дохід у відповідному році), що пропорційна частці участі банку в статутному капіталі емітента;

б) сума капіталу емітента розраховується таким чином:

для підприємств (небанківських установ) - відповідно до додатка (форми N 4 "Звіт про власний капітал") до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87 ( z0399-99 ) (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 399/3692;

для банків - згідно з розрахунком нормативу регулятивного капіталу (Н1), що визначений Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку від 28.08.2001 N 368 ( z0841-01 ) і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032 (зі змінами);

в) якщо немає інформації про емітента, то сумою очікуваного відшкодування вважається нуль.

Приватизаційні папери являють собою різновид державних цінних паперів, які випускають у країнах, що здійснюю! ь пе­рехід від централізовано-планового управління економікою до державно-ринкового (змішаного). Приватизаційні папери ви­даються громадянам. В Україні згадані цінні папери є тільки іменними. Вони свідчать про право власника приватизаційного папера на безкоштовне отримання у процесі приватизації част­ки майна державних підприємств, державного житлового фон­ду, а також земельного фонду.

Приватизаційні папери з'явилися в Україні після прийняття Верховною Радою пакету законів, спрямованих на врегулюван­ня процесу приватизації державного майна: "Про приватиза­цію майна державних підприємств". "Про приватизацію неве­ликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про при­ватизаційні папери".

Під приватизацією державного майна слід розуміти відчу­ження майна, що перебуває в загальнодержавній і комунальній власності, на користь фізичних і недержавних юридичних осіб. Для забезпечення повноправної участі громадян України в при­ватизації законодавством передбачено випуск особливого виду державних цінних паперів -• приватизаційних паперів, які за­свідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державно­го житлового фонду та земельного фонду.

Приватизаційні цінні папери - особливий вид державних цінних паперів України, що свідчать про право власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації частини майна державних підприємств, державних житлового і земельного фондів. Емітент - Національний банк України. Використовуються для обміну на документи, що свідчать про право власності на придбані об'єкти приватизації. За законодавством України до них належать: приватизаційний майновий сертифікат, житловий чек, земельна бона.

Право на отримання у власність приватизаційних паперів мають усі громадяни України, які постійно проживали або пе­реїхали на постійне проживання в Україну до 1 січня 1992 р.