Сторінка
3
Розміщення акцій серед акціонерів товариства в одних країнах є загальноприйнятою формою проведення підписки, а в інших зустрічається досить рідко.
Величина переважного права в грошовому вираженні B1 обчислюється як різниця між ринковою ціною акції до проведення підписки Ц1 і після неї Ц2
В1=Ц1 – Ц2
Величину переважного права у процентах до ринкової вартості акції В2 можна визначити так:
В2 = Д / ( 1 + к1/к2)
де к1 — кількість акцій до підписки; к2 — кількість акцій нової емісії; Д — дисконт:
Д = (Ц1 - ДП)100% / Ц2
де ЦП — підписна ціна акції.
Між величинами B1 і В2 існує співвідношення
В1 = В2 Ц1
Невикористання акціонером переважного права на підписку є недоцільним як для акціонера, так і для товариства. Оскільки при проведенні підписки серед акціонерів ринкова вартість акцій зменшується, акціонер, що не придбав нові акції, лише втрачає від падіння цін на акції, якими він володіє. Корпорація також втрачає, не провівши підписку в запланованому обсязі.
Приклад. Кількість розміщених акцій корпорації становить 20 000 штук. Акції продаються на ринку за ціною 50 гр. од. Провадиться підписка серед акціонерів на акції нової емісії. Кількість акцій нової емісії — 10 000 штук. Кожному акціонеру пропонується на дві акції попередньої емісії придбати одну акцію нової емісії за підписною ціною 45 гр. од.
Визначимо величину переважного права у процентах за формулами:
Д = (50 - 45) / 50 = 0,1, або 10% ;
В2= 0,1 / (1 + 20 000 / 10 000) = 0,0333, або 3,33%.
З рівняння можна визначити В1:
В1 = 0,0333 • 50 = 1,67 гр. од.
Обчислимо B1, використавши . Ринкова капіталізація після підписки
К2 = 20 000 -50 + 10 000 • 45 - 1 450 000 гр. од.
Ринкова ціна акції після підписки Ц2 дорівнює ринковій капіталізації, поділеній на загальну кількість акцій:
Ц2 = К2 / (20 000 + 10 000) = 1 450 000 / 30 000 = 48,33 гр. од.;
B1 = 50 - 48,33 = 1,67 гр. од.
Поряд з використанням переважного права у акціонерів існує також інший досить вигідний спосіб отримати акції нової емісії, якщо корпорація пропонує придбати варант на купівлю акцій.
Варант є одним із похідних фінансових інструментів і полягає в узаконеному праві акціонера придбати визначену кількість акцій нової емісії за наперед обумовленою ціною, яка, напевно, буде нижчою
від майбутньої ринкової ціни акції. З одного боку, варант має певні ознаки опціону, а з другого — гарантує акціонеру певні переваги перед іншими майбутніми власниками нових акцій цього товариства.
Викуп акцій та збільшення статутного капіталу акціонерного товариства
Акціонерне товариство може викуповувати в акціонерів акції для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, голосування та визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадяться без урахування викуплених акціонерним товариством акцій.
Причинами для викупу акцій можуть бути:
• забезпечення власників конвертованих облігацій акціями товариства;
• запобігання скуповуванню акцій товариства третіми особами;
• необхідність зменшення статутного капіталу через анулювання акцій;
• бажання зменшити кількість акцій, що перебувають у обігу на ринку;
• запобігання падінню ринкової ціни акцій;
• бажання отримати прибуток при подальшому перепродажу акцій тощо.
Збільшення статутного капіталу AT може здійснюватись через випуск нових акцій, обмін облігацій на акції та збільшення номінальної вартості акцій.
Випуск нових акцій пов'язаний із залученням капіталу, збільшенням валюти балансу і зростанням частки власного капіталу в структурі капіталу товариства.
Збільшення номінальної вартості акцій відбувається за рахунок прибутку, отриманого товариством. Тобто частина прибутку або весь прибуток спрямовуються не на виплату дивідендів, а на збільшення статутного капіталу AT. Відбувається капіталізація прибутку, отриманого акціонерами товариства. Збільшується валюта балансу, зростає частка акціонерного капіталу за рахунок внутрішніх джерел фінансування.
Обмін облігацій підприємства на акції цього підприємства характеризується лише зміною в структурі капіталу. Валюта балансу залишається незмінною, частка боргового капіталу зменшується на суму погашених облігацій, і на ту саму величину збільшується частка акціонерного капіталу.
Зменшення статутного капіталу здійснюється через зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості розміщених акцій. В останньому випадку певна кількість акцій викуповується акціонерним товариством та анулюється.
Зменшення статутного капіталу призводить до зменшення валюти балансу (якщо розрахунки провадяться за рахунок ліквідних активів) або до збільшення частки позикового капіталу (якщо розрахунки здійснюються за рахунок збільшення кредиторської заборгованості).
Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. Забезпечення більшості на загальних зборах акціонерів дає змогу суттєво впливати на фінансово-господарську діяльність товариства. Оскільки голосування на зборах відбувається за принципом "одна акція — один голос", забезпечення більшості на загальних зборах пов'язане з володінням так званим контрольним пакетом акцій. Величина контрольного пакету акцій не обов'язково має становити значну частину акцій. Для великих корпорацій ця величина може дорівнювати 5—7% загальної кількості акцій.
Відповідно до Закону України "Про господарські товариства" існують обмеження, пов'язані з проблемами здійснення контролю за діяльністю товариства, а саме:
• загальні збори вважаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають більш як 60% голосів;
• з найбільш важливих питань (зміна статуту товариства, рішення про припинення діяльності товариства, створення дочірніх підприємств та філій тощо) рішення загальних зборів приймаються більшістю, що становить 3/4 голосів присутніх на зборах акціонерів;
• з інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, присутніх на зборах;
• акціонери, що володіють у сукупності більше ніж 10% голосів, можуть вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу, а також вимагати включення питань до порядку денного загальних зборів та перевірки фінансово-господарської діяльності правління товариства.
Рекомендована література
1. Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня І991 р. №1201-XII.
2. Про господарські товариства. Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХП.
3. Тимчасові положення про порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск. Затверджено наказом ДКЦПФР від 20 вересня 1996 р. № 210.
Завантажити реферат