Сторінка
2

Визначення та види опціонів

Отже, при хеджуванні з допомогою ф'ючерсного контракту хеджер при русі цін в один бік отримує прибуток, а в протилежний бік — зазнає збитків. При хеджуванні опціонами він має змогу отримати прибуток як при зростанні, так і при падінні цін на ринку.

Традиційно базовими активами опціонних контрактів виступають фінансові або інші активи: акції, облігації, товари, індекси, валюта, ф'ючерсні контракти тощо. При цьому, якщо купівля чи продаж опціону здійснюється за відсутності позиції за відповідним активом, вважають, що відкрита "гола позиція". І, відповідно, якщо здійснюється купівля чи продаж опціону за наявності позиції по відповідному активу, вважають, що відкрита "покрита позиція".

Останнім часом з'явились особливі види опціонів, в основі яких — кілька фінансових активів, або портфелі активів. Наприклад, у так званих альтернативних опціонах базовими виступають два активи. Для виконання опціону вибирається той актив, який забезпечує більший прибуток. Припустимо, що інвестор придбав альтернативний оп-ціон CALL, який дає йому право придбати через визначений час актив X за страйковою ціною 50 гр. од. або актив Y за ціною 60 гр. од. На дату виконання опціону ринкова ціна активу X становить 55 гр. од., активу Y — 70 гр. од. Інвестор вибирає для купівлі актив У, оскільки це більш вигідно. Дійсно, страйкова ціна активу У на 10 гр. од. менша від ринкової, страйкова ціна X — на 5 гр. од. менша за ринкову.

Ще одним з особливих видів опціонів є опціон, базовим активом якого виступає різниця в ринкових цінах двох активів на дату закінчення опціону. Наприклад, існує два портфелі цінних паперів — І і II. Інвестор купує опціон, страйковою ціною якого є різниця в ринкових цінах двох портфелів Ц1 – Ц2 на дату виконання опціону. Якщо на дату виконання ринкова вартість портфеля І більша від ринкової вартості портфеля II, продавець опціону сплачує власнику опціону суму, що дорівнює різниці ринкових цін портфелів (Ц1 – Ц2). Якщо ціна портфеля І менша від ринкової ціни портфеля II, інвестор не використовує даний опціон.

Приклад 1. Інвестор має намір купити на ринку через 3 міс. 110 акцій корпорації ABC. Очікуючи підвищення цін на ринку акцій, він вирішує придбати опціон CALL на купівлю 100 акцій ABC із терміном виконання 3 міс. і страйковою ціною 50 гр. од. за акцію. При купівлі опціону інвестор сплачує премію у розмірі 2 гр. од. за акцію.

Якщо через 3 міс. ціна акцій ABC на ринку становитиме 55 гр. од., інвестор виконає опціон і придбає акції за страйковою ціною 50 гр. од. Вигода інвестора становитиме: 100 (55 - 50 - 2) = 300 гр. од. Це не прибуток, а кошти, заощаджені інвестором при купівлі акцій за ціною, що менша від ринкової.

Якщо ринкова ціна акцій ABC на дату виконання опціону становитиме 45 гр. од., інвестор не скористається опціоном, а купить акції безпосередньо на ринку. Його втрати від цієї операції будуть визначатись розміром сплаченої премії: 100 • 2 = 200 гр. од.

Таке використання опціону для страхування від можливого підвищення цін є прикладом хеджування з допомогою опціону. Інвестор для зменшення ризику при майбутньому інвестуванні коштів в акції ABC використовує опціон. Його основною метою при проведенні цієї операції є придбання акцій. Наведемо приклад використання опціону PUT для проведення спекулятивної операції.

Приклад 2. Фінансовий посередник, очікуючи падіння цін на ринку, купує опціон PUT, який дає йому право через 3 міс. продати 100 акцій корпорації ABC за ціною 50 гр. од. за кожну. Продавець опціону отримує від нього премію в розмірі 2 гр. од. за акцію (100 • 2 = 200 гр. од.) і зобов'язується купити через 3 міс. акції ABC за обумовленою в опціоні страйковою ціною 50гр. од.

Якщо через 3 міс. ціна акцій ABC на ринку становитиме 45 гр. од., власник опціону купить 100 акцій на ринку і продасть їх, виконавши опціон за ціною 50 гр. од. Вигода від проведеної операції становитиме: 100 (50 - 45 - 2) = 300 гр. од. Ця сума буде прибутком фінансового посередника від проведеної спекулятивної операції. Основною метою в цьому випадку є не володіння акціями, а купівля-продаж акцій для отримання прибутку. Якщо очікування посередника не справдяться і ціна акцій на ринку буде вищою за страйкову, опціон не буде виконано. Збитки власника опціону визначаться розміром сплаченої премії — 200 гр. од.

Опціони на індекси. Для подібних опціонів використовуються відомі фондові індекси, які характеризують певний портфель цінних паперів. Такі опціони використовують для страхування дивер-сифікованого портфеля цінних паперів від ризику зміни (падіння чи зростання) його ринкової вартості. На фондовому ринку США найбільш поширені опціони на індекси S&P100, S&P500 та NYSE індекс.

Виконання опціонів на індекси передбачає взаєморозрахунок грошовими коштами. Це означає, що при виконанні опціону продавець не поставляє актив, як у інших опціонах, а сплачує певну суму грошових коштів власнику опціону. Сума, що сплачується власнику опціону в разі його виконання, дорівнює певному числу, помноженому на різницю значень фондових індексів. Таке число називають множником (мультиплікатором), і воно дорівнює 100 для опціонів, що перебувають у обігу на фондовому ринку СІЛА. Значення індексу, обумовлене в контракті, називають страйковим індексом. Ціна індексу, або страйкова ціна, дорівнює значенню індексу, помноженому на 100. Власнику опціону PUT сплачується різниця між страйковим індексом і значенням індексу на дату виконання опціону, помножена на 100. Власнику опціону CALL сплачується різниця між значенням індексу на дату виконання опціону та страйковим індексом, помножена на 100.

Приклад 3. Інвестор придбав опціон CALL на S&P100 індекс зі страйковим індексом 400. На дату виконання опціону значення індексу становить 410. Інвестор має право купити індекс за ціною 400 • 100 = 40 000 дол. тоді, коли ринкова ціна індексу дорівнює 41 000 дол. Власник опціону виконує контракт. Продавець опціону сплачує йому різницю між страйковою та ринковою ціною індексу, тобто суму, що дорівнює: 41 000 - 40 000 = 1000 дол.

Опціони на ф'ючерсні контракти. Такі опціони є переважно опціонами американського типу. Базовими активами в них виступають ф'ючерси на валюту, облігації, золото, нафту тощо. Страйковою ціною є ціна ф'ючерсного контракту, зафіксована при продажу опціону.

Опціон CALL на ф'ючерс дає право його власнику в будь-який момент до дати закінчення терміну опціону відкрити довгу позицію за цим ф'ючерсним контрактом, отримавши при цьому від продавця опціону суму, що дорівнює різниці між поточною ф'ючерсною та страйковою ціною. Продавець опціону зобов'язаний не тільки сплатити різницю, а й зайняти коротку позицію по тому самому ф'ючерсному контракту.